ГРАН-ПРІ ФЕСТИВАЛЮ «СТРИЙСЬКІ ПОТОКИ» поїхало у Донецьк
{mosimage} Два дні на Стрийщині в мальовничому селі Розгірче проходив І Міжнародний етно-конкурс – фестиваль академічної, народної та фольклорної творчості «Стрийські потоки». Дійство було невід’ємною частиною І Всесвітнього Фестивалю Українських Кредитних Спілок. Засновники конкурсу: Кредитна спілка «Вигода» (м. Стрий), Всеукраїнська громадська організація «Центр прав людини «Громадські ініціативи» та Мистецьке об’єднання «Світ мрій».
Ідейний натхненник, директор фестивалю та голова оргкомітету всіх
ювілейних заходів Петро Маковський розповів, що, насамперед, він з
однодумцями переслідував таку мету, як розвиток і збереження кращих
традицій української культури; виявлення та всебічна підтримка найбільш
талановитих і перспективних виконавців української пісні й музики;
підвищення рівня виконавської майстерності учасників через роботу
творчих лабораторій та майстер-класів провідних педагогів України;
створення умов для реалізації творчих здібностей дітей та молоді;
залучення уваги з боку державних, міжнародних та комерційних організацій
до творчості учасників конкурсу-фестивалю; підвищення професійної
майстерності керівників колективів та педагогів; обмін творчим досвідом і
зміцнення дружніх відносин між учасниками з різних регіонів України;
підтримка та популяризація української фольклорної, академічної та
сучасної естрадної творчості; ознайомлення з місцевими традиціями
творчих представників місцевостей – учасників конкурсу. Планується, що
лауреатів конкурсу-фестивалю «Стрийські потоки» будуть активно залучати і
рекомендувати до Всеукраїнських та міжнародних творчих проектів та
щороку ставити нові рекорди у: наймасовішому колі коломийки,
найінтенсивнішому інструментальному двобої виконавців-імпровізаторів
народної музики (відродження традиційних народних змагань) тощо.
ювілейних заходів Петро Маковський розповів, що, насамперед, він з
однодумцями переслідував таку мету, як розвиток і збереження кращих
традицій української культури; виявлення та всебічна підтримка найбільш
талановитих і перспективних виконавців української пісні й музики;
підвищення рівня виконавської майстерності учасників через роботу
творчих лабораторій та майстер-класів провідних педагогів України;
створення умов для реалізації творчих здібностей дітей та молоді;
залучення уваги з боку державних, міжнародних та комерційних організацій
до творчості учасників конкурсу-фестивалю; підвищення професійної
майстерності керівників колективів та педагогів; обмін творчим досвідом і
зміцнення дружніх відносин між учасниками з різних регіонів України;
підтримка та популяризація української фольклорної, академічної та
сучасної естрадної творчості; ознайомлення з місцевими традиціями
творчих представників місцевостей – учасників конкурсу. Планується, що
лауреатів конкурсу-фестивалю «Стрийські потоки» будуть активно залучати і
рекомендувати до Всеукраїнських та міжнародних творчих проектів та
щороку ставити нові рекорди у: наймасовішому колі коломийки,
найінтенсивнішому інструментальному двобої виконавців-імпровізаторів
народної музики (відродження традиційних народних змагань) тощо.
Мабуть, є символічним те, що конкурс-фестиваль «Стрийські потоки» проходив у розпал так званого мовного питання. Якщо деякі псевдопатріоти намагаються провести у Парламенті закон, який перекреслить 20 років нашої незалежності, то на Стрийщині ще раз проілюстрували красу і неповторність всього українського: від дивовижної природи, звичаїв, гостинності до милозвучності співаної поезії, народних пісень, гумору. Словом, фестиваль у с. Розгірчому виконав ще одну мету – популяризація народних усних, пісенних, танцювальних, інструментальних традицій українського народу через звернення до української пісні, як праоснови існування нашого народу, джерела натхнення та оберегу душі української.
{mosimage} «Сучасні музичні композиції нерідко мають свій яскравий та привабливий стиль. Але, в переважній більшості, основа цих пісень – не наша, не традиційна, оперта на взірці сучасної американської та європейської поп-культури, і часто-густо не найвищої проби», – каже Петро Маковський і продовжує – «Тенденція до глобалізації все більше впливає і на українське сучасне музичне мистецтво, тому основним завданням конкурсу-фестивалю є виявлення та популяризація окремих виконавців та колективів, котрі працюють над відродженням та збереженням істинних цінностей рідної культури. Саме оригінальність і неповторність української мелодики, унікальність ритмічних кодів, енергетика слова, звичаю, обряду, традиції дає можливість свіжим і стрімким потоком вирватися із загальної зглобалізованої та стандартизованої мас-культури».
На моє запитання: «Чому місцем проведення фестивалю було обрано саме місцевість с. Розгірче?», Петро Маковський розповів, що це село ще з 1460 року має давню історію і особливо привабливе не тільки своїми ландшафтами, але й унікальною прадавньою і цілющою енергетикою місця. Тут, на південно-східній околиці села розташований скельний монастир, перші згадки про який відносяться до другої половини XV ст. Тож, життєдайні і стрімкі стрийські потоки, Божа благодать, що сходить від прадавнього монастиря, сила нескореної предковічної землі дасть снаги кожному, хто забажає тут відродитися душею і оздоровитися тілом.«І якщо справа ченців молитися, то наша справа проводити такі заходи і намагатися знаходити молодих талановитих виконавців народної пісні, щоб надалі допомагати їм стати свого роду музичними проповідниками незбореного духу українського. Тож, сподіваємось, відтепер с. Розгірче стане ще й місцем мистецького паломництва», – наголошує Петро Маковський.
{mosimage} На етнофестиваль «Стрийські потоки» зголосилося 47 конкурсантів. Географія учасників, як для І конкурсу, вражає. Окрім талантів зі Стрийщини, у співочому змаганні взяли участь талановиті молоді люди з інших куточків Львівщини, а також з Чернівецької, Івано-Франківської, Закарпатської, Рівненської областей та з м. Донецьк. Було три вікові категорії: молодша – до 17 років; середня – 17-30 років та старша вікова категорія – від 30 років. Організатори сформували 4 номінації: українська усна народна творчість (читання байок, гуморесок, казок, власних композицій із загадок, прислів’їв та приказок, народних прикмет та скоромовок. У виступах віталося використання регіональних діалектів, (при потребі – з поясненням), говірок); пісенний та інструментальний український автентичний фольклор (сольний та гуртовий спів, виконання українських народних обрядових дійств, сольна та гуртова інструментальна музика; усі виступи відбуваються наживо, при необхідності, для супроводу вокальних гуртів може використовуватися фонограма «-1» виключно традиційної народної інструментальної музики); традиційна українська музика в академічному форматі (сольний, ансамблевий, хоровий спів українських народних пісень, авторських творів на основі фольклору, інструментальне сольне, ансамблеве, камерне, оркестрове виконання композицій українських авторів або на основі українського мелосу, обробок, тощо); сучасна естрадна українська музика (виконання солістами та гуртами сучасної молодіжної вокальної та інструментальної музики, обробок, аранжування, власних творів на основі українського традиційного фольклору).
Не буду втомлювати читача іншими організаційними подробицями, а зазначу, що, попри несприятливі погодні умови, фестиваль вдався на славу. А у тому, що «Стрийські потоки» щедро поливав дощ більшість вважає символічний знак, немов би саме небо освячувало добрий почин. А те, що гран-прі отримала представниця сходу (як у нас прийнято казати), а саме — двадцятидев’ятирічна Ольга Акулова з м. Донецьк, свідчить про неупередженість та незаангажованість фахового журі, яке очолювала народна гордість України, співачка з унікальним голосом Ніна Матвієнко.
Організатори кажуть: звертали увагу на майстерність виконання та емоційність самого автора. Адже співати потрібно так, щоб глядачі співпереживали та повірили в історію, яка в ній передається. Головний приз – 10 000 тис. грн. Ольга Акулова виборола власною піснею про партизанську любов. Вона розповіла, що на написання тексту її надихнув фільм «Нескорений» – про очільника ОУН Романа Шухевича.
«Радянських любовних пісень про війну багато, але я хотіла нашої, української ілюстрації. Тому що не всі повернулися з поля бою. І ті, кому не судилося зустрітись на землі, обов’язково зустрінуться на небесах. От саме це я і хотіла донести», – розповіла переможниця.
І, на завершення, ще про результати фестивалю. Грамоти отримали: Глухова Діана і Дует «Лілея» (с. Сокільники, Львівська обл.); Яворська Христина (м. Жидачів), Гордєєва Анастасія (с. Семенівка, Львівська обл.), Рак Вероніка (с. Підбереж, Івано-Франківська обл.), Матвєїчева Вікторія (с. Семигинів, Львівська обл.), Гасин Олена (с. Розвадів, Львівська обл.), Курилишин Христина (с. Лисятичі, Львівська обл.), Ендрюс Діана (с. Завій, Івано-Франківська обл.), Цимбаліста Юліана (м. Стрий), Грушицька Мар’яна (м. Буськ, Львівська обл.), Каліцун Богдана (м. Стрий), Ціхоцька Наталя (м. Львів), Шевчук Ольга (с. Демня, Львівська обл.), Дорош Галина (с. Равське, Львівська обл.), Дан Флоріна (с. Солотвино, Закарпатська обл.), Дяків Василина (с. Буянів, Львівська обл.), Каленюк Олег (с. Клюки, Рівненська обл.), Грушицька Ганна (м. Буськ, Львівська обл.), «Два крила» (с. Великі Грибовичі, Львівська обл.), Сивоус Вікторія (с. Лисятичі, Львівська обл.), «Дивоцвіт» (м. Стрий), гурт Арт-міф, гурт «Просто неба» (м. Стрий), гурт «Гогодзи», ансамбль «Гомін» (смт. Щирець, Львівська обл.), Щербан Михайло (с. Бусовисько, Львівська обл), Театр «Шарж» (м. Ужгород).
{mosimage} Заохочення: Сивоус Вікторія, Курилишин Христина, Яворська Христина,Теркала Ірина ( смт. Розділ, Львівська обл.), Роговський Себастьян (смт. Щирець, Львівська обл.), Винницька Оксана (с. Нагуєвичі, Львівська обл.), сімейний ансамбль «Родина» (м. Новий Розділ, Львівська обл.), дует «Сімейний» подружжя Грушицьких (м. Буськ, Львівська обл.), Ендрюс Діана, Єфремова Олена (м. Львів).
Лауреатами ІІІ ступеня стали: номінація «Українська музика в академічному форматі» – ансамбль «Сонячна струна» (м. Косів, Івано-Франківська обл.), номінація «Сучасна українська естрадна музика» – Брацук Анна (м. Жовква, Львівська обл.), номінація «Пісенний та інструментальний український автентичний фольклор» – Берездецька Оксана (м. Стрий), номінація «Усна українська народна творчість» – Борщик Ігор (с. Верчани, Львівська обл.).
Лауреатами ІІ ступеня стали: номінація «Українська музика в академічному форматі» – Соболєв Віталій (с. Шубранець, Чернівецька обл.), номінація «Сучасна українська естрадна музика» – Жалівців Василина (с. Коростів, Львівська обл.), номінація «Пісенний та інструментальний український автентичний фольклор» – Візнюк Марія (м. Стрий), номінація «Усна українська народна творчість» – Чорний Тарас (м. Новий Розділ, Львівська обл.).
Лауреатами І ступеня стали: номінація «Українська музика в академічному форматі» – Ірина Кондратюк (м. Моршин), номінація «Сучасна українська естрадна музика» – Фединець Ростислав (м. Моршин), номінація «Пісенний та інструментальний український автентичний фольклор» – Лесенко Леся (с. Гірне, Львівська обл.), номінація «Усна українська народна творчість» – Шостак Вероніка (м. Львів).
І ще одна ремарка: беручи до уваги статус етно-фестивалю «Стрийські потоки», його фінансово підтримала Львівська обласна рада та держадміністрація. Із резервного фонду обласного бюджету було виділено кошти на ямковий ремонт дороги Миртюки-Розгірче, а також було заасфальтовано 3 км центральної вулиці с. Розгірче.
{mosimage} «Сучасні музичні композиції нерідко мають свій яскравий та привабливий стиль. Але, в переважній більшості, основа цих пісень – не наша, не традиційна, оперта на взірці сучасної американської та європейської поп-культури, і часто-густо не найвищої проби», – каже Петро Маковський і продовжує – «Тенденція до глобалізації все більше впливає і на українське сучасне музичне мистецтво, тому основним завданням конкурсу-фестивалю є виявлення та популяризація окремих виконавців та колективів, котрі працюють над відродженням та збереженням істинних цінностей рідної культури. Саме оригінальність і неповторність української мелодики, унікальність ритмічних кодів, енергетика слова, звичаю, обряду, традиції дає можливість свіжим і стрімким потоком вирватися із загальної зглобалізованої та стандартизованої мас-культури».
На моє запитання: «Чому місцем проведення фестивалю було обрано саме місцевість с. Розгірче?», Петро Маковський розповів, що це село ще з 1460 року має давню історію і особливо привабливе не тільки своїми ландшафтами, але й унікальною прадавньою і цілющою енергетикою місця. Тут, на південно-східній околиці села розташований скельний монастир, перші згадки про який відносяться до другої половини XV ст. Тож, життєдайні і стрімкі стрийські потоки, Божа благодать, що сходить від прадавнього монастиря, сила нескореної предковічної землі дасть снаги кожному, хто забажає тут відродитися душею і оздоровитися тілом.«І якщо справа ченців молитися, то наша справа проводити такі заходи і намагатися знаходити молодих талановитих виконавців народної пісні, щоб надалі допомагати їм стати свого роду музичними проповідниками незбореного духу українського. Тож, сподіваємось, відтепер с. Розгірче стане ще й місцем мистецького паломництва», – наголошує Петро Маковський.
{mosimage} На етнофестиваль «Стрийські потоки» зголосилося 47 конкурсантів. Географія учасників, як для І конкурсу, вражає. Окрім талантів зі Стрийщини, у співочому змаганні взяли участь талановиті молоді люди з інших куточків Львівщини, а також з Чернівецької, Івано-Франківської, Закарпатської, Рівненської областей та з м. Донецьк. Було три вікові категорії: молодша – до 17 років; середня – 17-30 років та старша вікова категорія – від 30 років. Організатори сформували 4 номінації: українська усна народна творчість (читання байок, гуморесок, казок, власних композицій із загадок, прислів’їв та приказок, народних прикмет та скоромовок. У виступах віталося використання регіональних діалектів, (при потребі – з поясненням), говірок); пісенний та інструментальний український автентичний фольклор (сольний та гуртовий спів, виконання українських народних обрядових дійств, сольна та гуртова інструментальна музика; усі виступи відбуваються наживо, при необхідності, для супроводу вокальних гуртів може використовуватися фонограма «-1» виключно традиційної народної інструментальної музики); традиційна українська музика в академічному форматі (сольний, ансамблевий, хоровий спів українських народних пісень, авторських творів на основі фольклору, інструментальне сольне, ансамблеве, камерне, оркестрове виконання композицій українських авторів або на основі українського мелосу, обробок, тощо); сучасна естрадна українська музика (виконання солістами та гуртами сучасної молодіжної вокальної та інструментальної музики, обробок, аранжування, власних творів на основі українського традиційного фольклору).
Не буду втомлювати читача іншими організаційними подробицями, а зазначу, що, попри несприятливі погодні умови, фестиваль вдався на славу. А у тому, що «Стрийські потоки» щедро поливав дощ більшість вважає символічний знак, немов би саме небо освячувало добрий почин. А те, що гран-прі отримала представниця сходу (як у нас прийнято казати), а саме — двадцятидев’ятирічна Ольга Акулова з м. Донецьк, свідчить про неупередженість та незаангажованість фахового журі, яке очолювала народна гордість України, співачка з унікальним голосом Ніна Матвієнко.
Організатори кажуть: звертали увагу на майстерність виконання та емоційність самого автора. Адже співати потрібно так, щоб глядачі співпереживали та повірили в історію, яка в ній передається. Головний приз – 10 000 тис. грн. Ольга Акулова виборола власною піснею про партизанську любов. Вона розповіла, що на написання тексту її надихнув фільм «Нескорений» – про очільника ОУН Романа Шухевича.
«Радянських любовних пісень про війну багато, але я хотіла нашої, української ілюстрації. Тому що не всі повернулися з поля бою. І ті, кому не судилося зустрітись на землі, обов’язково зустрінуться на небесах. От саме це я і хотіла донести», – розповіла переможниця.
І, на завершення, ще про результати фестивалю. Грамоти отримали: Глухова Діана і Дует «Лілея» (с. Сокільники, Львівська обл.); Яворська Христина (м. Жидачів), Гордєєва Анастасія (с. Семенівка, Львівська обл.), Рак Вероніка (с. Підбереж, Івано-Франківська обл.), Матвєїчева Вікторія (с. Семигинів, Львівська обл.), Гасин Олена (с. Розвадів, Львівська обл.), Курилишин Христина (с. Лисятичі, Львівська обл.), Ендрюс Діана (с. Завій, Івано-Франківська обл.), Цимбаліста Юліана (м. Стрий), Грушицька Мар’яна (м. Буськ, Львівська обл.), Каліцун Богдана (м. Стрий), Ціхоцька Наталя (м. Львів), Шевчук Ольга (с. Демня, Львівська обл.), Дорош Галина (с. Равське, Львівська обл.), Дан Флоріна (с. Солотвино, Закарпатська обл.), Дяків Василина (с. Буянів, Львівська обл.), Каленюк Олег (с. Клюки, Рівненська обл.), Грушицька Ганна (м. Буськ, Львівська обл.), «Два крила» (с. Великі Грибовичі, Львівська обл.), Сивоус Вікторія (с. Лисятичі, Львівська обл.), «Дивоцвіт» (м. Стрий), гурт Арт-міф, гурт «Просто неба» (м. Стрий), гурт «Гогодзи», ансамбль «Гомін» (смт. Щирець, Львівська обл.), Щербан Михайло (с. Бусовисько, Львівська обл), Театр «Шарж» (м. Ужгород).
{mosimage} Заохочення: Сивоус Вікторія, Курилишин Христина, Яворська Христина,Теркала Ірина ( смт. Розділ, Львівська обл.), Роговський Себастьян (смт. Щирець, Львівська обл.), Винницька Оксана (с. Нагуєвичі, Львівська обл.), сімейний ансамбль «Родина» (м. Новий Розділ, Львівська обл.), дует «Сімейний» подружжя Грушицьких (м. Буськ, Львівська обл.), Ендрюс Діана, Єфремова Олена (м. Львів).
Лауреатами ІІІ ступеня стали: номінація «Українська музика в академічному форматі» – ансамбль «Сонячна струна» (м. Косів, Івано-Франківська обл.), номінація «Сучасна українська естрадна музика» – Брацук Анна (м. Жовква, Львівська обл.), номінація «Пісенний та інструментальний український автентичний фольклор» – Берездецька Оксана (м. Стрий), номінація «Усна українська народна творчість» – Борщик Ігор (с. Верчани, Львівська обл.).
Лауреатами ІІ ступеня стали: номінація «Українська музика в академічному форматі» – Соболєв Віталій (с. Шубранець, Чернівецька обл.), номінація «Сучасна українська естрадна музика» – Жалівців Василина (с. Коростів, Львівська обл.), номінація «Пісенний та інструментальний український автентичний фольклор» – Візнюк Марія (м. Стрий), номінація «Усна українська народна творчість» – Чорний Тарас (м. Новий Розділ, Львівська обл.).
Лауреатами І ступеня стали: номінація «Українська музика в академічному форматі» – Ірина Кондратюк (м. Моршин), номінація «Сучасна українська естрадна музика» – Фединець Ростислав (м. Моршин), номінація «Пісенний та інструментальний український автентичний фольклор» – Лесенко Леся (с. Гірне, Львівська обл.), номінація «Усна українська народна творчість» – Шостак Вероніка (м. Львів).
І ще одна ремарка: беручи до уваги статус етно-фестивалю «Стрийські потоки», його фінансово підтримала Львівська обласна рада та держадміністрація. Із резервного фонду обласного бюджету було виділено кошти на ямковий ремонт дороги Миртюки-Розгірче, а також було заасфальтовано 3 км центральної вулиці с. Розгірче.
Наталія КАРПЕНКОВА. Фото Ігоря ГРУБОГО
