Міліціонер має зберігати чистоту перед законом і власним сумлінням

У цивільному одязі ця тендітна дівчина схожа на дюймовочку. Та навіть форма не міняє цього. А от коли починаєш спілкуватися – одразу розумієш, що Оля недарма обрала такий життєвий шлях і не помилилася з вибором професії. Вона закінчила факультет психології і зараз ще штудіює юриспруденцію. А працювати в міліцію прийшла справді за покликом серця. Попри насичені трудові будні напередодні професійного свята Дня міліції, мені вдалося зустрілися з Ольгою в кабінеті (бо, зазвичай, чарівна лейтенант, як дільничний інспектор чотирьох сіл,  перебуває на виїзді).  

– Олю, знаю, що Ваші батьки – медики. Чому не продовжили династію?
Насправді
наші професії споріднені. Якщо мої батьки лікують конкретних людей, то 
функція  правоохоронців — «лікувати» суспільство. Я дуже вдячна мамі й
татові, що вони дали мені можливість самій обирати життєвий шлях і
поважають мій вибір. Окрім цього я завжди мріяла бути юристом. Ще в
дитинстві серед однолітків мені подобалося «встановлювати правду»,
розсуджувати. Мене завжди цікавило поєднання психології й юриспруденції.
Тому в мене й був такий вибір.
– Яким був Ваш перший робочий день?
Пам’ятаю,
що дуже хвилювалася. І все було цікаво, бо абсолютно відрізнялося від
університету. Колектив у мене суто чоловічий. З сорока дільничних
інспекторів – я одна жінка. Та було комфортно, бо люди всі дуже хороші.
Зустріли мене привітно. Без проблем вдалося знайти спільну мову з усіма.
Потім я поїхала одразу в села, які мені дісталися у підпорядкування,
це  Піщани, Ходовичі, Загірне, Стриганці  й там були всі вражені: як це
дільничний – жінка. Та теж прийняли добре. Знаю, що перше враження дуже
важливе, тож, думаю, цей іспит я склала на відмінно.
– Як часто Ви буваєте на «своїй території» ?
Перш
за все проводжу профілактику з населенням, тому щотижня я буваю у
кожному з сіл. У зимовий період приділяємо увагу  безхатченкам, щоб
уникнути замерзання людей. По школах читаю лекції. Виїжджаю, коли є
заяви щодо непорозумінь в родинах, насильства у сім’ї. Буває так, що
люди звертаються до сільського голови, а вже він телефонує до нас за
«підкріпленням». Проводжу бесіди. Ось тут і здобуті знання з психології
стають в нагоді. Бо до кожного випадку зокрема треба знайти потрібні
слова, до кожної людини підібрати ключик. Якось привели
одинадцятирічного хлопчика, який бив маму. Справа у тім, що батьки
розлучилися й тато налаштовував сина проти матері. Довелося ґрунтовно
розмовляти з хлопчиком, пояснювати, що не варто ставати на шлях батька.
Він живе з матір’ю – з найдорожчою людиною у світі, яка дала йому життя.
Думаю, що хлопчик зрозумів свою помилку. На разі більше повідомлень від
цієї родини не було.  
– З якими службами співпрацює дільничний інспектор?
Ми
тісно співпрацюємо з відділами сім’ї та молоді Стрийського
міськвиконкому та РДА. Ось недавно був випадок у селі на моїй дільниці –
бійка в одній родині. І ми спільно з працівниками цього відділу
виїжджали для вияснення причини та запобігання насильства в сім’ї.
Отримую всебічну підтримку від сільського голови на моїй дільниці.
– Які основні функції дільничного?   
Скажу
Вам так, що дільничний інспектор – одна з найважливіших і
найвідповідальніших міліцейських професій. Наскільки фахово він робить
свою справу – настільки спокійно почуваються мешканці села чи міста. Тож
головне – профілактична робота. Бачите, так як у медиків. Основне –
застерегти, попередити злочин. Наше «щеплення» – це слово, правильний
підхід до людей. Є, звичайно, ситуації, коли дільничний бере
безпосередню участь у розкритті злочину. Входимо до оперативно-слідчої
групи, заступаємо на чергування. Нас залучають до охорони громадського
порядку (ОГП). Особливо напружений графік роботи під час державних свят,
у селах — на релігійні празники, коли проходять футбольні матчі – одним
словом там, де масові скупчення людей.  Якщо Ви мене спитаєте, чи саме
про таку роботу я мріяла, скажу – мені подобається робота з людьми. На
цій посаді я можу розвивати себе і як психолог, і як юрист.
– Згідно вимог, потрібно дотримуватися дрес-коду й у формі ходити щодня. Чи подобається міліцейський однострій?
Форма
подобається, а дрес-код дисциплінує. У мене інша проблема – немає мого
розміру. Колеги жартують, що мені одяг потрібно купувати у дитячому
магазині. Тому доводиться індивідуально шити, «підганяти» під статуру. А
так, усім жінкам міліцейська форма личить. Є певні вимоги до довжини
спідниці, висоти підборів. Єдине не витримує критики – це зимовий
бушлат. Хотілося б щось більш жіночніше. Звісно, головне не краса, а
зручність для виконання своїх професійних обов’язків.
– А зброя дільничним інспекторам видається?  
Так, у мене є закріплена табельна зброя. Щоп’ятниці у райвідділі в тирі відбуваються тренування.
– Ви готові використати зброю, чи можливо вже доводилось стріляти у правопорушників?
Наразі
стріляла тільки на стрільбищах, на навчаннях. Морально –  готова. Та
робитиму все, щоб на практиці цього не сталося. Думаю, моя зброя – це
слово, переконання.  
– Ми зустрічаємося напередодні професійного свята Дня міліції. Тож доречним буде привітати своїх колег.
Насамперед
побажаю колегам міцного здоров’я, поваги від людей і до людей, терпіння
у повсякденному житті. Професійний обов’язок кожного міліціонера
(незалежно від звання і посади, статі) – бути надійним захисником прав
та свобод людини, зберігати чистоту перед законом і власним сумлінням.
Також побажаю, щоб на Стрийщині, як і в усій Україні, зростав авторитет
міліції, а ми для цього робитимемо все від нас залежне.  Щастя нам та
нашим родинам, невичерпних духовних сил, благополуччя, стабільності та
нових звершень у нелегкій, але такій потрібній людям
службі.