Постать Остапа Нижанківського

Зранку пройшла заупокійна Служба Божа за о. Остапом Нижанківським у
катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці, яку очолив
Апостольський адміністратор Стрийської єпархії — Владика Тарас Сеньків.
Відтак, о. Мирон Гринишин, адміністратор кафедрального храму Успіння
Пресвятої Богородиці, відправив панахиду на міському цвинтарі біля
могили Остапа Нижанківського. Після цього багаточисельна громада
зібралася у Народному домі, де відбулася урочиста академія і концерт за
участю мистецьких колективів Львова, Дрогобича, Стрия. Зі сцени звучали
його безсмертні музичні твори, які відомі далеко за межами України та
доповіді про багатогранність Остапа Нижанківського як священика,
композитора та громадського діяча.
Велично та потужно розпочала
захід Народна хорова капела «Ватра» Будинку працівників освіти. Художній
керівник та диригент, заслужений працівник культури України — Володимир
Гущак для концерту обрав колядку «Небо і земля нині торжествують» в
обробці О. Нижанківського та «Во Вифлеємі нині новина» і «Царю
небесний»,  на музику О. Нижанківського.

Музичну естафету підхопили інші
колективи, зокрема ансамбль «Перлинка», до складу якого входять учні
старших класів Лисятицької школи мистецтв: Ольга Калин, Вікторія Сивоус,
Віра Кулеса, Олеся Кулеша, Христина Курилишин (художній керівник –
Омеляна Сиротюк). Дівчата виконали пісню «До Пречистої Діви Марії»
(слова    невідомого    автора,    музика О. Нижанківського),
концертмейстер –  заслужений працівник культури України Зеновій Сиротюк.

У виконанні Народного камерного оркестру викладачів Стрийської ДМШ ім.
О. Нижанківського (художній керівник та диригент – заслужений артист
естрадного мистецтва України Іриней Турканик) прозвучало декілька творів
на музику О. Нижанківського.  Викладач вокалу Стрийської ДМШ ім. О.
Нижанківського Ольга Винницька (сопрано) виконала композицію «У гаю» на
слова О. Бобикевича та музику О. Нижанківського.

Лауреат міжнародних
конкурсів, студент І курсу Львівської національної музичної академії ім.
М. Лисенка Ярослав Бронзей (скрипка) зачарував віртуозним виконанням
Другої рапсодії на українські теми «Думка-Шумка». Дует викладачів
Стрийської ДМШ ім. О. Нижанківського у складі Л. Виговської та І.
Віновської-Жужевич, виконав декілька пісень на слова О. Бобикевича та
музику О. Нижанківського.

{mosimage}Бурхливими оваціями стрияни вітали на сцені
доцента Дрогобицького державного педагогічного університету ім.  І.
Франка Ірину Кліщ  (сопрано) з неперевершеним виконанням  пісні на слова
І. Іванціва та музику О. Нижанківського  «Не видавай мене замуж…».
Багато
цікавих і нових фактів з життя легендарної постаті присутні почерпнули з
доповідей: «Остап Нижанківський – священник», яку представив голова
відділу архітектури, культури та сакрального мистецтва Стрийської
Єпархії УГКЦ о. Зиновій Микласевича; «Остап Нижанківський – композитор» –
доповідала доктор мистецтвознавства, професор Львівської національної
музичної академії ім. М. Лисенка Любов Кияновська та «Остап
Нижанківський – громадський діяч» – розповідала директор Стрийського
краєзнавчого музею «Верховина» Галина Верес.
Життя відомого
українського композитора, визначного хорового диригента, організатора
музичного життя і нотно-видавничої справи у Галичині, автора сольних,
ансамблевих, хорових творів – Остапа Нижанківського, мов килим, зіткане
з  драматичних та ліричних подій. Його шлях до музики був тернистий і
нелегкий. Та не тільки творчістю жив Остап Нижанківський. Не міг він
стояти осторонь подій, що стрімко розвивалися у рідному краї. Палко
любив свій народ, вболівав за простих людей і мріяв про незалежну
державу.

Перша світова війна викликала активізацію українського
національно-визвольного руху, створення загонів Українських Січових
Стрільців. Нижанківський віддає на службу трьох синів – Нестора,
Степана, Богдана, які стають січовими стрільцями. У травні 1915 р. УСС
прорвали російський фронт і здобули с. Завадів.

Поступово
відбудовується, зруйноване війною, господарство, відроджуються знищені
села. О. Нижанківський повертається до своєї суспільно-політичної та
громадської діяльності і фактично стає духовним провідником Стрийщини.
Його обирають членом УНР, повітовим комісаром ЗУНР. Проте вже у травні
1919 р. Стрий окупувало польське військо і почалися розстріли та
репресії. Після доносу, Остапа Нижанківського було арештовано.

{mosimage}Його
обвинуватили у воєнних злочинах, за які польові суди всіх армій карають
смертю. 21 травня 1919 р. у с. Завадові Остап Нижанківський був
заарештований польськими жандармами і під конвоєм направлений у Стрий.
Вранці 22 травня охорона вивела його з в’язниці. Очевидець описує
наступні події: «Солдати вивели його за місто й при дорозі, що веде на
нове стрийське кладовище, в місці, де дорога перетинається із
залізничними рейками, затримали його і повідомили, що він засуджений на
смерть через розстріл…

На мить у нечисленних очевидців з’явилась надія,
коли за зникаючими силуетами священика і жовнірів мигнув силует
галопуючого на коні офіцера, який гнав у напрямі провадженої жертви…
Телеграма із Львова з наказом звільнити о. Остапа Нижанківського з-під
варти прийшла до Стрия із запізненням. Остап Нижанківський прийняв
смерть мужньо.

Коли йому повідомили, що засуджений на розстріл, Остапові
появилися в очах сльози, але зараз їх обтер і перехрестився. А коли
кати запитали, чи зав’язувати йому очі, тупнув енергійно ногою і крикнув
«Стріляй!». Розлігся гук із чотирьох крісів – Остап Нижанківський
повалився на землю».  
З великими проблемами, через різні клопотання
вдалося, убитій горем, вдові Галині Нижанківській отримати дозвіл влади
на відкопання тіла та поховання Остапа на стрийськомму цвинтарі. Не було
на похороні трьох синів отця Нижанківського, які в той час воювали у
лавах Української Галицької Армії. На цвинтарі похоронні молитви
відправили о. Матковський та паламар-дяк п. Бігун. Поховали композитора
на міському цвинтарі в гробівці родини Бобикевичів, а через вісім років
його труну перенесено в окремо збудований гробівець.
Слушно зауважила
Галина Верес: «Трагедія Нижанківського, збігшись із трагедією України,
стала, наче, символом долі нашого народу. Смерть композитора була
епілогом визвольних змагань галицьких українців і своїм жахом віщувала
довгі роки страшного лихоліття, яке настало для народу після смерті
найкращого його сина».
Відомий громадський діяч, поет Віктор Романюк
прочитав вірш, написаний ним десять років тому з нагоди перенесення
праху Нестора Нижанківського до Стрия з польського міста Лодзь. У 2003
році було перепоховано його на місцевому кладовищі поряд з батьками. У
вірші є такі рядки: «Іменами Нестора й Остапа, буде Стрий пишатися в
віках». Воістину пророчі слова.

Стрияни гідно шанують славну родину.
Стрийська дитяча музична школа носить ім’я О. Нижанківського, тут
функціонує музей родини, проводиться музичний конкурс ім. Остапа
Нижанківського,  відреставровано його могилу, Народний дім, до побудови і
відкриття якого приклався Остап Нижанківський, як і в рік його
відкриття (1900 р.), продовжує бути осередком культури нашого міста.

{mosimage}Заступник міського голови Стрия Таїсія Гайдукевич у своєму виступі
зробила акцент на відродження духовності серед молоді. Вона, зокрема,
зазначила: «Ми маємо нести своє національне свідоме патріотичне почуття
далі. Це означає гордитися своїм, розуміти своє, пропагувати своє й
підносити своє. Хочу, щоб наш захід послужив своєрідним прологом для
того, щоб високе ім’я Остапа Нижанківського й тих, хто прославляв наш
край, зробили наше місто свідомим національно-патріотичним центром
Галичини. Нас цей захід має спонукати до того, щоб ми думали про
майбутнє і працювали на майбутнє».
Олег Канівець у своєму виступі
зазначив: «Сьогодні ми мали змогу доторкнутися до спадщини нашого
видатного земляка. Через філігранне виконання високомистецьких, духовних
творів Остапа Нижанківського ми змогли осмислити його життєвий шлях.
Низько схиляюся перед організаторами дійства, які плекають нашу історію,
виховують підростаючу еліту в українському національному дусі.

Стрий
завжди був патріотичним і культура тут завше була у пріоритеті, – що не
можна сказати про загальнодержавний рівень. Ось уже декілька місяців ми
навіть не маємо міністра культури. Добре, що є люди на місцях, які не
дають знищити пам’ять про особистості, що залишили вагомий слід в
історії, роблять усе для того, щоб відновити і зберегти національний дух
і справедливість. Постать Остапа Нижанківського, його жертовне життя є
яскравим прикладом того, як треба любити і працювати в ім’я України».  
Заключним
акордом концерту з нагоди 150-річчя від дня народження Остапа
Нижанківського став виступ Муніципального   чоловічого   хору «Каменяр»
Стрийського р-ну (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України
Степан Целюх) та симфонічного оркестру Стрийської ДМШ ім. О.
Нижанківського (художній керівник – заслужений артист естрадного
мистецтва України Іриней Турканик). Кантата «Витайте нам, гості» на
слова О. Бобикевича та музику О. Нижанківського (написана на честь
відкриття Стрийського Народного дому) викликала бурю емоцій у душі
кожного з глядачів. Бездоганне виконання своїх партій солістами Тетяною
Возняк (сопрано) та Олегом Пахаруком (баритон), під диригуванням
емоційного Степана Целюха, не залишило байдужим нікого. Зала стоячи
аплодувала майстерності артистів та світлій пам’яті Остапа
Нижанківського.