Рецепт щастя від Оксани Вишинської

{mosimage}Сучасне життя надміру динамічне. І у повсякденних справах та клопотах ми поверхнево, крізь свою свідомість, пропускаємо багато подій і людей, не надаючи їм заслуженої ваги і оцінки. Тільки певні обставини, доволі різні, заставляють нас іноді сконцентрувати свої думки в одному руслі. І тоді ми починаємо по-новому вдивлятися, вдумуватися, аналізувати – і раптом пересічний стриянин стає неординарною Особистістю.

Для мене, як журналіста, такою подією став ювілей, який невдовзі святкуватиме завідувач Стрийської дитячої лікарні, депутат міської ради Оксана Вишинська: 3 грудня їй виповниться 50. Але для значної кількості стриян такою обставиною є та безмежна радість, яку своєю турботливою і самовідданою працею дарує їм висококваліфікований лікар, повертаючи здоров’я хворим дітям.

{mosimage}«Я дуже люблю дітей, люблю їхні оченята – щирі, довірливі, – захоплено
ділиться своїми думками Оксана Мирославівна. – Часом бувають дуже
проблемні ситуації, коли в лікарню потрапляє дитина, яка вже є на межі
між життям і смертю. У такі хвилини активізую всі сили, знання, досвід,
випрошую у Бога життя для цієї крихітки. І коли до такої дитинки
повертається здоров’я, – я щоразу відчуваю хвилюючу радість, не меншу,
ніж її батьки».
Саме за таку чуйність, теплоту, у поєднанні з
високою професійністю, цінують і люблять Оксану Вишинську і маленькі
пацієнти, і їх стурбовані батьки. Для них дитячий лікар – це найбільша
розрада і оберіг у важкі дні недуги. А тому звертаються по допомогу і у
вихідні дні, і у пізні нічні години, бо знають достеменно – вона не
відмовить, вона врятує.
Таке невичерпне бажання дарувати хворим
здоров’я у пані Оксани з’явилося ще коли вона була школяркою. І відразу
старанна учениця-відмінниця прагнула лікувати саме дітей. Тому після
успішного закінчення школи із золотою медаллю вона вступила до
Львівського медінституту на педіатричний факультет.
{mosimage}Уже навчаючись
там, зайвий раз переконалася, що рішення вступити до цього вузу їй
нашептала сама доля. Бо там студентка Оксана не тільки здобула улюблену 
професію, а й зустріла свою другу половинку – Богдана Вишинського, який
працює в Стрийській районній лікарні. Навчаючись на IV курсі,  молодята
побралися. А згодом в їх сім’ї з’явилася донечка Уляна. Ще через шість
років – син Тарас. Цікаво, що саме він продовжив батьківську династію і
зараз є студентом-четверокурсником того ж Львівського медуніверситету,
де навчалися його батьки.

Тарас – майбутній кардіолог. Натомість Уляна
обрала кардинально іншу професію. Вона закінчила Львівську комерційну
академію по профілю банківська справа, а потім – юридичний факультет
університету ім. Франка. Оксана Мирославівна не перечила вибору доньки,
бо знає по собі : коли працюєш за покликанням – і сама отримуєш постійне
задоволення від роботи, і людям приносиш найбільшу користь.
{mosimage}Життєвий
шлях Оксани Вишинської позбавлений якихось різких поворотів чи
перепадів. Можливо, її так обережно вела доля, а може, це результат її
постійності і вірності своїм моральним цінностям. Після закінчення
медінституту вона повернулася у своє рідне місто Стрий, у той самий
будинок, в якому народилася і який є її ровесником. Там її сім’я мешкає і
нині. І працює Оксана Мирославівна у тій самій лікарні, де пройшов
перший день її трудової діяльності.

З особливою вдячністю і теплотою
вона згадує своїх перших наставників – Шандру Романа Миколайовича, який
на той час був головним лікарем Стрийської дитячої лікарні, Старик Любов
Зеновіївну, яка замінила його на цій посаді, та Куняківську Зеновію
Андріївну, яка була завідувачем дитячої лікарні і яка пізніше
рекомендувала на цю посаду саме Оксану Вишинську.
Різносторонньо
розвинута і соціально активна Оксана Мирославівна завжди усвідомлювала,
що колектив єднає не тільки спільна робота, а й цікаво проведене спільне
дозвілля. А тому із завидною енергійністю організовувала позаробочі
розважальні заходи – Новорічні святкові вечірки, КВК, «Свято родини»,
«Поле чудес», «Любов з першого погляду» (вечірка-конкурс, після якої
одна пара побралася).
Успішний і талановитий лікар, яка ще й
виявилася хорошим організатором, не могла залишитися без особливих
громадських девідентів. І у 2002 році колектив дитячої лікарні висунув
її кандидатуру для участі у місцевих виборах. Це був перший крок Оксани
Вишинської на політичній ниві. І він виявився приголомшливо успішним:
серед всіх депутатів тієї каденції вона набрала рекордну кількість
голосів.
Так Оксана Мирославівна розпочала свою діяльність не тільки у
сфері медицини, а й на благо громади міста. Сьогодні вона знову у
складі депутатського корпусу Стрийської міської ради, куди балотувалася
від політичної партії «Фронт змін». Політична діяльність виявилася
гармонійним доповненням до головної мети, яку ставила перед собою Оксана
Вишинська – служити людям, допомагати їм, дарувати їм тепло, турботу і
захист.
{mosimage}Вища справедливість у нашому, не завжди справедливому, світі
все-таки є. Вона вміє зчитувати найпотаємніші думки і наміри, вміє
трансформувати навіть невисловлені вдячність і захоплення у душі тих,
кому вони адресовані. Тому за кожну добру справу людина отримує таке
бажане відчуття тепла і радості, а, може, навіть щастя, яке неможливо
придбати в жодній аптеці і ні за яку валюту.

Душевна винагорода буває
тільки там, де вкладаєш душу. І, мабуть, саме тому Оксана Вишинська,
попри всі негаразди сьогодення, залишається життєрадісною і усміхненою.
Їй невідомі нервові зриви і агресивний настрій, вона, бува, втомлюється,
але не впадає в депресію чи відчай. Її невичерпно надихають любов,
повага і вдячність тих людей, яким вона прийшла на допомогу (а їх було
так багато!). І саме в цьому рецепт щастя від Оксани Вишинської!
Користуючись
нагодою, редакція газети «Фортуна» дарує ювілярці найщиріші вітання.
Нехай її щира посмішка завжди прикрашає її обличчя, а доля дарує багато
радісних і щасливих моментів.