РІЗДВЯНІ ТРАДИЦІЇ В УКРАЇНІ

РІЗДВО МОГО ДИТИНСТВА ЗАВЖДИ АСОЦІЮВАЛОСЯ З СЕЛОМ СЕМИГИНІВ, ЩО У СТРИЙСЬКІЙ ГРОМАДІ, А ТАКОЖ ЗІ СНІГОМ, КОЛЯДОЮ, ШОПКОЮ (ВЕРТЕПОМ) ТА Є ОДНИМ З НАЙГОЛОВНІШИХ СВЯТ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. МИ ЗАВЖДИ ПРИЇЖДЖАЛИ НА СВЯТВЕЧІР ТА РІЗДВО У ЦЕ МАЛЬОВНИЧЕ КАРПАТСЬКЕ СЕЛО І ХОДИЛИ КОЛЯДУВАТИ.

Дуже відрадно, що українці святкують Різдво Христове з покоління в покоління, дотримуючись традицій та вірувань. Різдвяні традиції глибоко сягають корінням від наших пращурів, несучи в собі сакральний та релігійний зміст.

Традиції та обряди Різдва

Вже другий рік поспіль в Україні Різдво святкують з цілим світом – 25 грудня (за григоріанським стилем). Але є і ті, хто святкує – 7 січня (за юліанським календарем). Однак незалежно від дати, святкування має певні традиції та обряди. Традиції на Різдво перш за все мали родинне єднання. Українці завжди сприймали це свято, як таке, що потрібно зустрічати в родинному колі. Так повелося, що на Різдво діти стараються приїхати до своїх батьків, щоб уся сім’я була разом. Важливим є те, що до українських різдвяних традицій мають долучатися абсолютно всі члени родини. Цікавим є і той факт, що у наших предків існували різні різдвяні традиції. Наприклад бойки обмотували святковий стіл залізним ланцюгом, а потім топтались по ньому всією родиною. Такий обряд символізував єднання родини протягом наступного року. На ранок Різдва інколи зв’язували ложки докупи, що несло в собі такий самий зміст. У селах що на Стрийщині під обрус святкового столу і під стіл на Святвечір клали сіно. Також сіно стелили на підлогу в усій хаті. Також на Різдво вдягали традиційний святковий одяг, накривали українськими стравами та напоями святковий стіл та приймали колядників.

Страви на Святвечір та Щедрий вечір, а також на Різдво

Традиції святкування Різдва в Україні не обходяться без святкового столу. Застілля починається напередодні Різдва у Святий Вечір. На столі мають бути 12 пісних страв, кожну з яких мають спробувати всі члени родини. Головною стравою є кутя, яку зазвичай розміщують в центрі столу поруч із запаленою свічкою. Кутя готується з пшениці, що доповнюється родзинками, маком, горіхами та медом. Українські різдвяні традиції передбачають залишення куті після святкової вечері на столі для духів померлих предків і вірять, що на Різдво вони відвідують свій будинок. Святвечір є останнім днем суворого різдвяного посту. Крім куті на столі обов’язково мали бути борщ з грибів, голубці, риба смажена, копчена та маринована, вареники з картоплею, грибами, квасолею і капустою, мариновані гриби, картопля, пампухи та узвар. Також на святковий стіл ставили струдель (плетенку) і який разом зі свічкою лежав на столі усі Різдвяні свята. З давніх часів в цей день господиня невпинно займалася приготуванням 12 страв (на честь 12 апостолів) і їй допомагали діти. Господар в цей час годував худобу та вистеляв їй солому. В самий день Різдва вже не існує ніяких обмежень в їжі, страви в основному готувалися з м’ясних та молочних продуктів. Це: ковбаси, шинки, шпондерки, сальцесони, кишка (кров’янка), м’ясні голубці та салати, сири та інше. На Щедрий вечір господиня також знову готувала 12 пісних страв.

Коляди та щедрівки – музична різдвяна традиція

А яке ж Різдво Христове без коляди. У деяких селах на Стрийщині юні колядники йшли колядувати після Святвечора. Крім дітей незаміжні хлопці та дівчата збиралися разом щоб прославляти народження Христа. У кожній групі колядників були свої роль. Першим завжди йшов колядник, у якого гарний голос, тримаючи Вифлеємську Зірку. Наступним йшов дзвонар, що сповіщав господарів про наближення гостей, далі йшла людина з мішком подарунків. Дуже приємно, що і по сьогоднішній день ця неймовірна традиція збереглася, особливо в західних областях України можна побачити це дійство, яке є найбільш наближеним до тогочасної музичної традиції Різдва. Після святкової вечері на Щедрий вечір молоді дівчата збиралися до гурту та йшли щедрувати.

Дідух та шопка (вертеп) – головні символи Різдва

Вже традиційно до Різдва хата справжнього українця мала бути чистою та прибраною.

Традиції святкування Різдва включали й один з основних символів – дідух. Дідухом був сніп переважно з пшениці або жита. Важливим було, щоб дідух був зроблений з обжинкового снопа. Така прикраса несла в собі ідею гарного врожаю та розміщувалася на самому видному місці – на покутті, на столі біля ікони. Щороку наші пращури, збираючи новий врожай, мали зробити новий дідух, адже старий вже втрачав силу. Після Водохреща зерно з дідуха додавалося до зерна, що буде засіватися першим. Традиції Різдва в Україні включали в себе й шопку (вертеп) – театральне дійство, в якому зображували побут та життя українців. Різдвяна шопка (вертеп) носить сакральний зміст для українського народу та є вісником гарного врожаю.

Різдвяні прикмети та повір’я

Український народ має безліч прикмет на Різдво. Наприклад за 12 днів до свята заборонялася будь-яка важка робота, дозволено було лише поратись біля худоби та готувати їсти. До заборон Святвечора відноситься позичати гроші. Українці вірили, що якщо людина прийшла позичати – то вона має злий намір. Обереги від нечистої сили також стали своєрідною традицією святкувати Різдво. Наші предки кликали нечисту силу у Святий Вечір, а під кінець свята казали “Як не прийдеш тепер, то щоби весь рік не приходив, за морем твоя вечеря”. Часто як оберіг українці використовували залізо, тому часто у дідуха можна було побачити серп, косу тощо. Гуцули розміщували залізне ядро під столом, щоб захиститися від злого духу. Найбільш популярними атрибутами Різдва ставали монети та часник. Монета символізувала багатство на майбутній рік. Її розміщували під скатертиною, під дідухом, а на ранок клали у воду, якою потім вмивалися. Часник символізував здоров’я, інколи його вживали перед кутею. Загалом усі традиції Різдва Христового в Україні були пов’язані з бажанням закликати добробут та врожай. Серед основних різдвяних прикмет існують такі:

-на Різдво багато снігу – буде врожай озимини.

-якщо під стріхою на Різдво багато бурульок – гарно вродить ячмінь.

-рясніє іній на деревах – очікується чудовий врожай озимини.

-зелене Різдво – означає білий Великдень.

Святковий одяг на Різдво

Для святкування Різдва українці та українки мали звичай одягати лише новий одяг, що шився та рясно оздоблювався орнаментом заздалегідь. Традиції на Різдво в Україні включали в себе носіння святкових вишиванок, розшитих поясів, нагрудників або жилеток та національного верхнього одягу. Крім цього, на молодих дівчатах, які ходили колядувати можна було побачити ошатні хустки на голові.

Дай Боже, щоб наступні Різдвяні свята ми вже святкували у мирній Україні!

Христос Народився! Славімо Христа!

Михайло ОЛІЙНИК