СТРИЙСЬКИЙ КОЛЕКЦІОНЕР ЗІБРАВ понад 1200 КОЛЕКЦІЙНИХ МІНІ-ПЛЯШОК!

{mosimage}У помешканні будь-якої людини майже кожен предмет наявний у множині. Кожен  має не єдину пару взуття, не одну книгу на полиці в шафі, не одну каструлю на кухні. Якщо дозволяє матеріальний рівень, цих та інших предметів прагнуть мати побільше. Та чи є їхнє накопичення колекціонуванням? Світ захоплень у кожного свій.

Мабуть, кожен з нас протягом свого життя щось збирав або намагався розпочати якесь колекціонування. Можна згадати дитинство з фантиками від цукерок, жувальних гумок, значки, марки, потім наклейки від напоїв і порожні пачки від сигарет та багато інших речей, які завжди були цілим скарбом для їх власника. Можна було завжди знайти бажаючих обмінятись на якісь інші зразки і цей процес дуже захоплював.

У багатьох з нас десь на антресолі лежить невеличка колекція – як спогад про приємне минуле. Одним словом, скільки речей, стільки й колекціонерів. Та не всі забули про своє захоплення до колекціонування, хіба змінився напрямок та можливості. А так як антикварних годинників і срібла на всіх не вистачає, тому з’являються нові види колекціонування, і одним з них є алкомінімалістика.

{mosimage}Мало хто знає, що це таке. Хоча у Стрию є чоловік, який може похвалитися значними успіхами у цій царині. Звати його Юрій Мачоган,  йому 31 рік. І він зібрав одну з найбільших за кількістю в Україні колекцію мініатюрних пляшечок алкоголю з багатьох куточків світу… 

Предметом колекціонування п. Юрія є мініатюрні пляшечки ємністю не більше 50 мл. Причому, колекція відповідає всім передбаченим вимогам. Головною з них є те, що пляшечка повинна бути не розкоркованою і містити оригінальний напій, вказаний на етикетці. Навіть якщо з роками рівень у ємкості не вдається зберегти – доливати не можна, інакше екземпляр втрачає колекційну цінність. Тільки такий має  почесне право зайняти своє місце на  полиці.

Захопився Юрій цією справою ще у 1992 році. Перші екземпляри колекції привіз його батьком Петро з Англії. Саме ці дві маленькі непоказні на вид пляшки стали початком великої колекції, а згодом стали невід’ємною деталлю інтер’єру кімнати,  родзинкою оригінального дизайну, який розроблявся так, щоб для кожного екземпляра колекції знайшлося своє місце. Кожна з пляшечок має свою історію, свій шлях до полички, і про кожну господар може розповідати годинами… До речі, усіх їх він знає напам’ять… Рік випуску, марку  та звідки привезена.

 Зараз колекція стриянина Мачогана налічує понад 1200. Тут є російська горілка, німецький шнапс, чеський лікер, шотландське віскі та багато іншого. Причому все розлито у ємності різної форми – флакони, глеки, пляшечки.

Мініатюрні алкогольні напої вперше з’явились в Європі на початку XVIII століття. В той час медіа ще не були розвинуті, рекламу алкопродукту розміщували на розвішених постерах (плакатах), або використовували живу рекламу та продавців. Скляну тару на початку XVIII століття ще масово не використовували. Алкоголь продавали бочками. Винороби розливали невелику кількість алкоголю в маленькі керамічні пляшечки для того, аби покупці могли скуштувати їхній товар. Це і були перші алкомініатюри. На жаль, до наших часів майже нічого з тих часів не збереглось. Тільки деякі колекціонери володіють екземплярами  кінця XIХ століття.

У 30-х роках ХХ ст. тенденція збирати мініатюрні пляшечки поширилась в Америці. В той час у США діяв «сухий закон» і багато європейських виробників віскі та коньяку здогадались використовувати маленькі скляні пляшечки з алкоголем як зразки, щоб уникнути сплати податків, хоча насправді їх використовували для пиття і в дуже великих об’ємах експортували до Америки.

{mosimage}Міцність напоїв, зовнішній вигляд, етикетки і т.п. були саме такими, як і алкоголь у великих пляшках. Ці зменшені копії великих пляшок були дуже красивими, витонченими, багатьох видів і це викликало цікавість колекціонерів. З цього моменту колекціонування мініатюрних пляшечок з алкогольним вмістом  стало розвиватись.

На сьогодні існують міні-пляшечки усіх типів алкоголю, включаючи пиво та шампанське. Але так як зберегти пиво та шампанське довгий час у придатному для споживання стані досить складно, виробники замінюють вміст пляшечок на інші (фарбована вода, яблучний оцет), про що обов’язково попереджають покупців. Ці пляшечки виробляють виключно для колекціонерів та як сувеніри.

Усі інші види алкогольних напоїв (віскі, коньяк, горілка та інші) наливають у міні-пляшечки в оригіналі, і напій не повинен по якості відрізнятись від  вмісту великої пляшки. Все ж завжди треба пам’ятати про термін придатності напоїв і уважно дивитись, що написано на етикетці про дату виробництва. Географія виробництва міні-пляшечок охоплює майже весь світ. Деякі напої випускаються тільки в міні-варіантах, так як розраховані на разову дозу. Наприклад, деякі настоянки на травах, які споживають в Німеччині перед їжею, виробляють тільки об’ємом 20 мл.

В СРСР міні-пляшечки з’явились в 1950 році (за однією з версій), хоча відомі згадки про виробництво алкомініатюр ще у дореволюційній Росії.

Усім відомий Львівський ЛГЗ випускає алкомініатюри з 1970 року. В той час це робилося під патронатом загальносоюзного об’єднання виробників алкоголю. Етикетки друкували централізовано, тому пляшечка «Столичної» чи «Московської» (найпопулярніші бренди тієї доби) випущена у Львові чи в Москві ззовні нічим не відрізнялась – на етикетках не було вказано, який завод їх виробив.

Вже пізніше, коли розпочався розпад Радянського Союзу, Львівський ЛГЗ розпочав випуск власних брендів об’ємом 0,05л. Усім відомі «Володар», «Слава», «Столова» випускаються до сьогоднішнього дня. За весь період вид етикетки змінювали  більше ніж 6 разів, і кожний варіант має свою цінність для колекціонерів. Також у тару 0,05 л розливали напої під назвами «Козацька», «Енеїда», «Гетьман», «Перлова» та багато інших.

Алкомінімалістика, як вид колекціонування, приваблює до себе багатьох людей, адже завжди цікаво дізнатись про нові напої світу та поставити  на поличку ще один оригінальний екземпляр.
Алкомінімалістика – хобі досить не дешеве. Деякі екземпляри можуть сягати вартості у кілька сотень доларів. У колекції Юрія Мачогана ціле розмаїття кольорів та форм: мартіні з пивними кришечками, текіли, які скидаються на мексиканських хлопців у сомбреро, бальзами, скляні мініатюрки різних форм, наповнені підігрівально-спиртовою сумішшю. Це і пляшечки у вигляді корабликів, жіночих туфельок, якорів, лампочок, шприців, є навіть серія у вигляді скрипок. І ще багато-багато всього, що годі й перелічити.

Захоплення колекціонера підтримують родичі, які привозять «свіжі» пляшечки з Австрії, Італії, Іспанії, Америки, Єрусалиму, Туреччини та із інших країн світу.

Хочеться сподіватись, що колекція Юрія Мачогана переходитиме від покоління до покоління, її демонструватимуть гостям разом із сімейними фотоальбомами. Принаймні, вона має всі шанси стати предметом родинної гордості!

Божена МУРМИЛО. Фото автора

{mosloadposition user7}