Стрияни на молодіжному фестивалі аматорського кіно «РАНОК» посіли ІІІ місце

{mosimage}Моє перше знайомство зі стрийським талановитим, молодим художником Ігорем Мельником відбулося кілька років тому під час відкриття його персональної виставки в м. Стрию. Вже тоді, при спілкуванні він показав свою багатогранність й різноплановість захоплень. Правду кажуть: талановита людина – талановита у всьому. Тому, натрапивши у всесвітній павутині на інформацію про участь його вихованців (Ігор викладає у ВХПУ №16) у кінофестивалі «РАНОК», я зовсім не здивувалася.

Так от, з 1 вересня 2011 р. по 1 березня 2012 р. було оголошено конкурс
аматорського кіно молодіжного фестивалю «РАНОК». Загалом надійшло 183
фільми від 133 учасників із України, 19 міст Росії, а також з Ізраїлю,
Великобританії, Білорусі, США, Ірану, Сирії та Португалії. Для
оn-line-голосування відібрано 80 фільмів. Серед них і робота стриян.

Завітавши у віртуальний кінозал сайту фестивалю, можна переглянути ці
фільми. 20 березня завершилося Internet-голосування. Чекати на остаточне
рішення оргкомітету, який для участі у фіналі враховував кількість
балів від Інтернет-голосування, коментарі глядачів та рішення експертної
групи, довелося кілька тижнів. Відтак, Ігор Мельник отримав запрошення
взяти участь у фіналі фестивалю в м. Кіровограді, а це означало одне –
стрияни боротимуться за призове місце.

Так і сталося – ІІІ почесне місце
в номінації експериментальна стрічка. З кінофестивалю Ігор Мельник
приїхав «окрилений» успіхом, з новими ідеями, під враженнями від
зіркових зустрічей, майстер-класів. Ще напередодні його від’їзду, не
знаючи результатів конкурсу, ми поспілкувалися з молодим митцем.  
У студії Ігоря Мельника пахне фарбами, панує легкий творчий безлад та
витає дух натхнення. У великій світлій кімнаті стіни завішані роботами
учнів, на мольберті чиясь незавершена картина, на поличках – скульптури.
З-поміж юрби одразу важко вирізнити вчителя. А ось він, щось емоційно
пояснює студентам. Щира посмішка, проникливий погляд, підкочені рукави,
фартух весь у фарбі, – такий Ігор Мельник на заняттях.
{mosimage}- Ігоре, перш за все вітаю, що робота твоїх учнів потрапила на конкурс
аматорських фільмів. Це вже маленьке визнання. А як ти зважився на такий
крок, адже кіно – це не твоя стихія.
Вирішив брати участь у фестивалі перш за все задля своїх вихованців,
котрі займаються у мене в студії.  Взагалі, хочу створити команду
прогресивних, талановитих людей, котрі будуть творити у нашому Стрию,
хочу щоб місто було мистецьким осередком хоча б на Львівщині.  Таким
чином залучаю молодь  до створення прекрасного і разом прагнемо
прищепити любов в нашому суспільстві до мистецтва.

Ми представили фільм
«Моя планета» (режисер Діонісій Олійник), відзнятий та змонтований
студією образотворчого мистецтва, якою я керую у  Вищому Художньому
Професійному училищі. Він потрапив у номінацію експериментальний фільм.
Його хронометраж 2 хв. 40 секунд. Автор сценарію – Ярослав Пиж, оператор
– Максим Гнатик, монтаж Юрія Ільківа, музика гурту «Фіт» – це мій 
композиторський дебют. Ролі виконують: Діонісій Олійник, Яна Яценко,
Ярослав Пиж.
– А як народилася сама ідея фільму?
Ідея до створення фільму визріла у м. Львові під час конференції щодо
здобуття  грантів у мистецтві, яку проводили нідерландці. Там я
познайомився з  мистецькою організацією VIZ-ART, яка займається
створенням короткометражок. Я набрався сміливості й запросив їх у Стрий,
щоб вони поділились своїм досвідом з нашою командою молодих митців.

З
їхньої легкої руки ми й створили наш перший експериментальний фільм «Моя
планета», котрий пройшов у число номінацій інтернет-голосування і
отримав можливість поборотись за перемогу. Снігова куля – це планета,
котру ми будуємо, ліпимо, малюємо, створюємо навколишнє середовище,
зароджуємо життя, розвиваючи наше суспільство і виробничі технології,
але разом з тим не замислюємося, що своїми легковажними вчинками
руйнуємо те земне, що і називається «Моя планета».
– Як оцінюєте свої шанси?
Шанси для перемоги, звичайно, є, але ми ще не готові перемагати.
Потрібно багато працювати, вчитися, удосконалюватися. Також потрібна
команда активних творців, однодумців, котрі не бояться жертвувати своїм
часом  і  хочуть  відшліфовувати свій талант задля активної
громадянської позиції, що в ідеалі працюватиме для розвитку мистецького
іміджу нашого міста. Тільки тоді ми зможемо перемагати  на конкурсах
різних рівнів.
{mosimage}- Знаю, що ти зі своїми учнями й так береш активну участь у конкурсах, постійно влаштовуєш різні перфоменси.
Так, я можу похвалитись своїми учнями. У нас  є перші здобутки  у
Всеукраїнському конкурсі соціальної  реклами,  який проходив у м. Києві
минулого року. Там моя учениця отримала І місце і грошову премію у
розмірі 8000 грн. Також брали участь у регіональному конкурсі
ініційованому ГО «Перспективи Стрийщини» на екологічну тематику, де
четверо моїх учнів у різних номінаціях отримали І, ІІ, ІІІ місця і цінні
подарунки. Зараз я працюю зі своїм учнем Максимом Гнатиком над дуже
серйозним проектом другого конкурсу на здобуття Премії Future Generation
Art Prize – 2012, засновником якого є Віктор Пінчук. А це здобуття
премії у 100000 доларів.
Скептики можуть подумати: «оце замахнулися», але я переконаний, що
наполеглива праця, нестандартне мислення й інші якості, які нам
притаманні, а головне – віра у свої сили –  допоможе. Знаю, що цей шлях
не простий, та сидіти склавши руки й дивитися, як інші перемагають, не в
моєму характері. Як говорить прислів’я: «краще спробувати, ніж
дивитись». Тож побажайте нам успіху, бо наша перемога не буде перемогою
однієї людини, – це буде промоція нашого міста, яке я понад усе люблю.