Тоді їх міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять
{mosimage} Історія українського народу знала чимало трагічних подій, та те, що сталося в Україні в тридцятих роках минулого сторіччя немає аналогів. Без війни, без епідемії, без стихійного лиха загинули мільйони ні в чому невинних людей. У суботу, 26 листопада, в День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій на Стрийщині було проведено ряд заходів із вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.
О 15.00 год. у с. Добряни, біля символічної могили жертвам голодомору 1932-1933 рр. пройшов мітинг-реквієм «Дзвони скорботи». Процесія з національними прапорами в жалобних стрічках підійшла до багаточисельної громади. Керівники Стрийського району поклали вінки до пам’ятного знаку жертвам голодомору.
Поминальну панахиду за невинними жертвами голокосту провів Владика Тарас Сеньків, Апостольський адміністратор Стрийської єпархії УГКЦ.
Відтак, вчитель історії Подорожненської ЗОШ Мирослава Харів зробила екскурс в минуле, навівши факти голодомору, які багато років замовчувалися та перекручувалися. Народний хор «Обрій» с. Гірне виконав ряд тематичних музичних творів. Хвилиною мовчання всі присутні вшанували співвітчизників, замучених голодом.
{mosimage}У давні часи люди очищувалися вогнем. Запалювали свічку, молилися та присягалися, що пам’ятають та не забувають. Усі присутні на мітингу-реквіємі запалили свічки пам’яті жертвам сталінського голодомору. Завершилося дійство музичним акордом, у небо полинув гімн «Боже, великий, єдиний».
У це й же час, на території меморіального комплексу «Борцям за волю України» відбулася панахида за загиблими під час голодоморів та мітинг-реквієм. Перед могилою-саркофагом із запалених свічок було викладено хрест. Всечесні отці Мирон Гринишин, Степан Кузишин, Богдан Манишин, Юрій Олійник відправили поминальну панахиду.
Відтак, до Стіни скорботи було поставлено гірлянду, свічки, вінки та квіти. Слово мали: голова Стрийської станиці Братства ОУН-УПА Любомира Сулик та директор Стрийської гімназії ім. Митрополита Шептицького Василь Король. Усі присутні о 16.00 год. приєдналися до Всеукраїнської акції, схилили голови та хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв геноциду українського народу.
{mosimage}Цьогоріч День пам’яті жертв Голодомору було присвячено вшануванню пам’яті дітей, вбитих і ненароджених внаслідок трагічних подій 1932-33 років. Історики кажуть, що серед усіх смертей у ці роки діти становили до половини померлих. У вересні 1933-го року за парти не сіло понад мільйон учнів.
На Київщині того року було зафіксовано 330 000 безпритульних дітей, які втратили батьків чи були покинуті ними в надії, що у великому місті малеча знайде собі шматочок хліба. Багато імен віднайшли історики в Національній книзі пам’яті – від 6-місячних малюків до 17-річних юнаків.
Більшість стриян цього дня вивісили державні прапори з траурними стрічками та приєдналися до загальноукраїнської акції «запали свічку»: із настанням темряви засвітили і поставили свічку на підвіконня своїх помешкань. Цей вогник символізував нашу скорботну пам’ять про мільйони невинно загублених життів українців. Тоді їх міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять!
Наталія Карпенкова.
Фото автора
