У центрі міста завалився комин в будинку під номером 113
{mosimage}Стрияни вже звикли до старенької «шевченківської хати» на центральній вулиці імені Великого Кобзаря та ще й під номером 113. Обдерті дошки, які давно «не бачили» фарби, похилені стіни, шпари попри вікна, — все це звісно не вписувалося, як то кажуть, в архітектурний ансамбль міста.
Гості ж Стрия дивувалися, чому досі не знесуть цей архаїзм. До речі, будинку 110 років. Помешкання аварійне й стоїть на балансі КП «Світанок». Мешканці ж трималися дому «як вош кожуха» з надією отримати нові квартири на усіх приписаних осіб.
18 лютого близько 9 години ранку в будинку обвалився комин, який пошкодив покрівлю й зробив житло зовсім непридатним для життя.
Ситуацію прокоментував заступник міського голови Стрия Ігор Стецик: «Не зважаючи на вихідний день, усі задіяні служби оперативно спрацювали. Було відключено електроенергію, газопостачання, евакуйовані дві родини Гайнюк та Дулиш, які там проживали. Головне, що ніхто не постраждав. Люди відмовилися від соціального житла, яке ми запропонували для тимчасового проживання до остаточного вирішення проблеми й оселилися наразі в родичів.
{mosimage}Одразу ж було створено комісію з надзвичайних ситуацій, скеровано лист у проектну організацію, яка уповноважена дати заключення. На сьогоднішній день ми вже отримали вердикт – будинок не підлягає ремонту, необхідно проводити його демонтаж.
Також ми запропонували родині Гайнюк однокімнатну квартиру з житлового фонду міста, та наразі вони відмовилися. Вихід з даної ситуації ми вбачаємо в пошуку інвестора, який би взявся будувати на цьому місці новий сучасний будинок й погодився б забезпечити всі родини житлом. Оскільки в зруйнованому будинку приписано більше десяти людей – це три покоління, адже люди одружувалися, народжували дітей, з’являлися внуки й усі хочуть мати окреме житло.
Щодня я особисто зустрічаюся з мешканцями цього будинку, обговорюємо різні варіанти виходу з ситуації, що склалася. Взагалі питання відселення людей з аварійного житла по вул. Шевченка, 113 розглядалося не одноразово протягом десятка років. Та ніяк не можна було досягти компромісу. Нещасний випадок, що стався, думаю поставить нарешті крапку в цій складній історії».
Наталія Карпенкова. Фото автора
{mosloadposition user7}
