22 січня стрийські пластуни відзначили 20-річний ювілей заприсяження у нашому місті перших семи виховників відродженого Пласту. Святкування у вузькому колі однодумців поєднали з Днем Соборності.

Тож з неабияким патріотичним піднесенням згадували «старші» пластуни перші кроки становлення організації, чого вдалося досягнути, говорили й про певні розчарування  та з оптимізмом ділилися планами на майбутнє.

Перегляд фото та відеоматеріалів, спів під гітару, відверті спогади з  цікавістю та певною заздрістю  слухали представники молодшого пластового покоління. Серед гостей були й львівські пластунки:  Галина Потюк та  Леся Пасічник.

Своїми спогадами, як все починалося, з нами поділився Пластовий сеньйор, братчик загону «Червона калина» Микола Ханас. «У вересні 1989 року молодь Стрийщини об’єдналася у товариство «Паростки». Його завданням на той час було вивчення історії краю, пам’яток культури, релігії.

Після певних перипетій ми «вийшли» на львівський «Пласт» і як результат – 29 червня 1990 року після установчих зборів Стрийського Пласту, основу якого склали колишні «паростківці», ми почали працювати зі школярами. Відтак, 22 січня 1991 року сім пластових виховників у Стрию урочисто склали Пластову Присягу, яка звучала так: «Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб бути вірним Богові й Україні, допомагати іншим, жити за пластовим законом і слухатись пластового проводу».

Заприсяження відбувалося в Народному Домі у присутності великої кількості тогочасних громадсько-політичних активістів, новостворених пластових гуртків та роїв. Комендантом заприсяження був Олександр Криськів, а бунчужним — Богдан Гасюк. В той день присягнули на вірність Богові та Україні Микола Ханас, Василь Щекун, Олег П’ясецький, Іван Нагірний, Роман Торкало (трагічно загинув), Ігор Мачоган та Оксана Поляк. З того часу в Стрию постала повноцінна пластова станиця.

У 2010 році у видавництві «Щедрик» побачила світ книга «На крилах орлиних – до щастя вітчизни», присвячена 20-літтю відродження Пласту на Стрийщині. Тут зібрано публікації, які ілюструють увесь історичний шлях цієї організації. Зроблено чимало, та я впевнена, що попереду нові здобутки у царині національного відродження та утвердження високих ідей. У юних пластунів є чудові наставники, які плекають ідеї скаутизму і не дають погаснути вогнику віри. 

Наталія Карпенкова  
Фото з архіву Пласту