ВЕЧІР ВЕТЕРАНСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ
САМЕ ПІД ТАКОЮ НАЗВОЮ У НЕДІЛЮ, 22 БЕРЕЗНЯ Ц. Р. У СТРИЮ, В ЗАКЛАДІ «КАБАН ПАБ» ВІДБУВСЯ ЛІТЕРАТУРНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ МУЗИЧНИЙ ВЕЧІР ВЕТЕРАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ, МУЗИКИ, МИСТЕЦТВА, СИРУ ТА ЩИРИХ ІСТОРІЙ, НА ЯКИЙ БУЛО ЗАПРОШЕНО ПОЧЕСНИХ ГОСТЕЙ – ВІДОМУ УКРАЇНСЬКУ АКТОРКУ ТЕАТРУ ТА КІНО, ТЕЛЕВЕДУЧУ І ГРОМАДСЬКУ ДІЯЧКУ РИММУ ЗЮБІНУ, ФРОНТМЕНА ВІДОМОГО УКРАЇНСЬКОГО РОК – ГУРТУ «МЕРІ» ВІКТОРА ВИННИКА ТА ВЕТЕРАНА АТО, СПІВАКА ВІКТОРА РЕМЕСЛО. ВХІД НА ЦЕЙ ВЕЧІР БУВ ЗА ДОНАТ.
Організатором цього театрального дійства виступили: КУ Стрийської міської ради «Будинок воїна», Стрийський ветеранський аматорський театр «Видиво», «Ветеранський ПАБ «Кабан» та Майстерня крафтового сиру «СТЕФАНІЯ». Серед запрошених гостей на цьому вечері був присутній голова Стрийської громади Олег Канівець.
Хотів би зазначити, що у програмі вечора лунали вірші про Україну, про любов і про тих, хто чекає вдома. Свої вірші декламували члени родин військовослужбовців, волонтери та ветерани слова, народжені з досвіду, віри та великої любові до людей і рідної землі. Також усі присутні мали можливість почути вірші декламовані устами незрівнянної Римми Зюбіної.
На усіх присутніх також чекала музична частина цього вечора від акторів ветеранського аматорського театру «Видиво» та від зіркових гостей – фронтмена музичного рок-гурту «Мері» Віктора Винника, ветерана російсько-української війни, співака Віктора Ремесло, в репертуарі яких прозвучали улюблені пісні.
Окремою частиною події стала виставка мистецьких картин матерів та дружин наших полеглих Захисників. Кожна картина – це біль, памʼять і жива історія любові, втрати та незламності.
Зіркова гостя Римма Зюбіна зазначила, що здружилася зі Стрийським ветеранським аматорським театром «Видиво» і завжди відгукується на запрошення художнього керівника Галини Драгомерецької. «Щиро дякую, усім хто задонатив і таким чином долучився до дуже важливого збору на нашу Перемогу і підтримав родини ветеранів, родини тих, хто пропав безвісти, а також родини тих, хто поклав своє життя за нашу з вами Свободу» – додала вона.
Український музикант Віктор Винник вже вдруге протягом місяця відвідав Стрий. І якщо місяць тому він разом зі своїм рок-гуртом «Мері» давав концерт то на цей раз вже виступав сольно. Його пісні на військово-патріотичну тематику завжди будуть актуальні.
«Вечір ветеранської творчості» – це спогад про памʼять, підтримку, силу слова і мистецтва, яке допомагає говорити про найважливіше та відчути силу музики, що обʼєднує серця» – зазначила режисерка-постановниця цього дійства Галина Драгомерецька. «Спілкуючись з власницею ветеранського бізнесу – Майстерня крафтового сиру «СТЕФАНІЯ» Яною Стефанів, я дізналася, що на ветеранських ярмарках вона часто спілкується з військовими ветеранами й вони виявляється дуже талановиті, пишуть вірші. Вона дуже хотіла зробити вечір творчості саме для них, щоб люди побачили, що навіть в окопах, під обстрілами, наші воїни творять прекрасне і там народжується створена війною, чесна поезія. Пані Яна зі свого боку обіцяла підтримати захід, пригостивши всіх сиром. І я собі прокрутила в голові, як це все можна організувати. Але як це часто буває, наші військові ветерани трохи соромʼязливі. Проте одного разу в Стрийський Будинок Воїна – місце підтримки та психологічної допомоги (у нас є капелан о. Василь і психологиня з якою можна обговорити та порадитись) приходить пан Микола Ліванчук, – батько двох наших військових Сашка і Михасика, як він їх називає лагідно, і розповідає, що з одним із них, який перебував на позиції місяць, не було звʼязку. Він дуже переживав, шукав опору і підтримку – і знайшов її у своїй поезії та творчості. Саме тоді я пригадала слова пані Яни й зрозуміла, що це – Комбо, зорі зійшлися і ми проведемо вечір ветеранської творчості, але не суто для ветеранів, а також для людей, яких торкнулася ця війна, і вони знайшли б прихисток. Щоб глядачі співали відомі українські пісні разом з нами, щоб ми зачитали окопну лірику, а актори ветеранського аматорського театру «ВИДИВО» показали б частинку свого театрального серденька. І незабаром почалася підготовка до такого вечора. 5 січня цього року Будинок Воїна на своїх сторінках у соцмережах виставив пост із закликом – талановитим людям згуртуватись і написати нам, і ми допоможемо втілити їхні задуми. Саме так з’явилась пані Уляна Шимків, вона психологиня, волонтер і багато працює з військовими. Її вірш «Безумовно» – це історія воїна, якого з дружиною розлучила війна. І коли зустрічаються так багато талановитих, добрих і щирих людей, то обов’язково з цього вийде щось неймовірно щире і душевне. І потім це вже як лавина. Зʼявились інші автори. Наші незламні Захисники прямо «з нуля» писали нам свої вірші. Саме так вийшло з другом Сметаною. Яке це щастя було знати, що твій вірш читатиме сама Римма Зюбіна. Відкриттям нашого вечора став ветеран АТО та російсько-української війни Віктор Ремесло, який сам пройшов цей шлях і знає, що таке підтримка і наскільки вона важлива. Музикант Віктор Винник – це особисто для мене людина-відкриття і якщо творчість пана Віктора я знала ще з підліткового віку, то саме, як людина він для мене відкрився на цьому вечорі. За день перед нашим дійством він зателефонував і якось плавно моя паніка і переживання переросло в те, що вже сам Віктор Винник мене заспокоював і казав, що все буде добре. І знаєте що? Все дійсно відбулося не просто добре, а на ура, дякуючи Віктору Виннику. Я щиро рада, що наш Стрий відкрив для себе митця Олега Бачинського. Це настільки талановита людина, що його вірші в Теlegram-каналі я читала пів ночі, в них є біль, кохання, надія і неймовірна віддана любов до Батьківщини. Також актор ветеранського аматорського театру «Видиво» Василь Федорів своїм оксамитовим голосом втілив історію кохання військовослужбовця у вірші «Буде біль», який написаний у Німеччині, понад 50 років тому і який став сімейною реліквією. До речі, Василь Федорів у 1988-1990 рр. служив у Німеччині саме там, де 17 років до того був написаний вірш «Буде біль». В роботі над «Гагілки з Квітченками» ми знайшли діамант ветеранського аматорського театру «Видиво» Любов Мацигін – це мама зниклого безвісти нашого військового. Пані Любов прийшла на супровід в Будинок Воїна. Ми завжди розмовляємо з усіма, хто до нас звертається, бо наш Будинок Воїна – це не тільки суто юридичні консультації – це місце, де намагаються почути кожного, місце, де кожен знайде щось для себе. І от ми дізнались, що пані Люба вже 40 років грає на акордеоні, і музика допомагає їй справитись з внутрішніми переживаннями. Ось так наші пісні знайшли сенс і голос в руках «Бабусі-Любусі», як наші актори її називають і вона наш музичний керівник. Дуже цікава історія вийшла з Артуром Дронем. Він не мав змоги бути присутнім, але його вірші – це щось, що ти розумієш з пів слова, щось, що ти просто проживаєш, а не тільки розказуєш, як вірш. І я попросила, щоб Римма Зюбіна зачитала його вірш, тому що знає його особисто – вірш знайшов свого оповідача, а оповідач вірш.
Ну і звісно, де ми мали цей вечір провести, як не в закладі з ветеранською історією – «Кабан Паб». До речі, нам як завжди дуже допомагає видання Fortuna, яке розміщує у себе на шпальтах та сторінках у соцмережах наші афіші та висвітлює усі наші події. Особлива подяка Василині Харик. Вона не тільки стала нашим театральним відеографом, а й членом нашої театральної сімʼї. Також щиро дякуємо генеральному директору поліграфічної кампанії «Укрпол» Сергію Ковальчуку за друк наших афіш. Не можу не згадати, що важливим моментом вечора був виступ директора Стрийського Будинку Воїна Романа Лутчина, який поділився особистими кадрами з полону і розказав свою історію катувань, нелюдських просто знущань фізичних і моральних, але попри все він показав незламність духу і зазначив, що в житті головне – надія і віра.
Крім того, хочу подякувати усім акторам, що взяли участь у постановці та людям, які були по ту сторону і про яких часто забувають. Відеооператор Інна та фотограф Микита Коцурови втілили мій задум, щоб фотографії усі присутні отримали, ще під час вечора. І вони, на зарядній станції в багажнику авто під «Кабан Пабом» все надрукували. Це було щось неймовірне, усі мали можливість сфотографуватися із зірковими гостями й взяти у них автографи. Велика подяка звукорежисеру та звукооператорам: Вʼячеславу Тесловичу, Василю Суботяку, Роману та Дмитру Купранцям, за їх працю та апаратуру, а також копірайтеру Божені Білій. Актори допомагали втілювати ідею віршів, візуальні та звукові ефекти, працювали над ролями. Наприклад, Олександра Малиновська, чудовий графічний дизайнер, втілила мою ідею, що в неї виростають з вогню любові крила під кінець вірша. Пані Любов Олеськів втілила найщемкіший вірш «Баба» Артура Дроня, про втрати найціннішого – дитини і який не залишить байдужим нікого. Актор ветеранського аматорського театру «Видиво», ветеран війни – Тарас Кухар поділився особистим відео своєї бригади – частинкою історії. Ми дивились в обличчя молодих хлопців, яких забрала війна, але ми ці імена й обличчя маємо тримати в памʼяті завжди, і ми маємо жити гордими з того, що знали цих людей і жити так, щоб бути гідними їх памʼяті. Користуючись можливістю хочу через видання Fortuna щиро подякувати нашим зірковим гостям – Риммі Зюбіній, Віктору Виннику та Віктору Ремесло, за те, що зробили цей вечір таким насиченим і незабутнім, а також усім, хто виступав та допомагав нам організувати неповторний вечір ветеранської творчості.
Усі кошти, які були зібрані на цій події передали 4 батальйону 103 бригади ТРО» – розповіла Галина Драгомерецька.
P.S. На соціальних сторінках Стрийський Будинок Воїна і Ветеранський аматорський театр «Видиво» в Інстаграм є можливість поборотись за унікальний лот – вірш ветерана російсько-української війни Артема Полежаки, написаний рукою відомої української акторки театру і кіно, телеведучої та громадської діячки Римми Зюбіної та підписаний нею. До 13 квітня 2026 року триватиме аукціон і всі зібрані кошти будуть передані на потреби Збройних Сил України.
Михайло ОЛІЙНИК
Читайте також:
