Юний стриянин виводив за руку гравця збірної Португалії
{mosimage}Здійснилось! 13 червня на стадіоні м. Львів «Арена» юний дев’ятирічний стриянин Олежик Страхоцький був одним з тих, хто виводив перед грою футболістів збірної Португалії. Його долоньку міцно стискав півзахисник Жуан Моунтінью. Цьому передувала екскурсія Львовом для усіх переможців конкурсу «Супроводжуй футболіста» та їхніх батьків.
Організатори подбали про все, – розповіла мама хлопчика Олена
Страхоцька. – Відчувалося, що менеджери-організатори врахували всі
деталі. Їхня робота була розподілена по певних секторах, тому ніяких
незручностей для дітлахів та дорослих не виникало». У певний момент
дітей забрали від батьків і їм довелося самостійно готуватися до виходу
на поле. «Хвилювалися страшенно», – розповіли мені Олена та Олежик.
Страхоцька. – Відчувалося, що менеджери-організатори врахували всі
деталі. Їхня робота була розподілена по певних секторах, тому ніяких
незручностей для дітлахів та дорослих не виникало». У певний момент
дітей забрали від батьків і їм довелося самостійно готуватися до виходу
на поле. «Хвилювалися страшенно», – розповіли мені Олена та Олежик.
Приїхали до Львова всією родиною: дідусь, бабуся (які не могли
пропустити таку подію) та й взяли із собою навіть маленьку 1,5-річну
донечку Іринку. Як не дивно, вона дуже чемно себе поводила, гуляючи з
мамою фан-зоною. Вболівальники з різних країн радо фотографувалися з
маленькою моделькою. Атмосфера феєрії й свята, суцільної радості
панувала як в центрі Львова, так і біля стадіону. Гордість за Україну та
Львів зокрема переповнювала усіх.
{mosimage}Та найбільше хвилювався сам юний
футболіст. Все почалося з реєстрації у «МакДональдсі». Також тут для
дітей влаштували обід і символічні змагання-розваги. Усі переможці
конкурсу були зі Львова, лише Олег Страхоцький – зі Стрия та ще один
учасник – Данило Білик – з Нікополя. Згодом, хлопчики подружилися ще й з
львів’янином Давидом Олійником. Так троє й трималися.
За умовами
конкурсу, хлопчики і дівчатка (до речі, серед 22 супроводжуючих у цьому
матчі було 5 представниць прекрасної статі), перебували під наглядом
організаторів в окремій роздягальні. Напередодні матчу проводили 6 разів
репетицію: як правильно виходити, де ставати, як себе поводити. У ролі
справжніх футболістів були волонтери. Усі діти отримали 2 форми:
тренувальну білу та ігрову жовто-червону від «УЄФА», в якій і виходили
на поле.
пропустити таку подію) та й взяли із собою навіть маленьку 1,5-річну
донечку Іринку. Як не дивно, вона дуже чемно себе поводила, гуляючи з
мамою фан-зоною. Вболівальники з різних країн радо фотографувалися з
маленькою моделькою. Атмосфера феєрії й свята, суцільної радості
панувала як в центрі Львова, так і біля стадіону. Гордість за Україну та
Львів зокрема переповнювала усіх.
{mosimage}Та найбільше хвилювався сам юний
футболіст. Все почалося з реєстрації у «МакДональдсі». Також тут для
дітей влаштували обід і символічні змагання-розваги. Усі переможці
конкурсу були зі Львова, лише Олег Страхоцький – зі Стрия та ще один
учасник – Данило Білик – з Нікополя. Згодом, хлопчики подружилися ще й з
львів’янином Давидом Олійником. Так троє й трималися.
За умовами
конкурсу, хлопчики і дівчатка (до речі, серед 22 супроводжуючих у цьому
матчі було 5 представниць прекрасної статі), перебували під наглядом
організаторів в окремій роздягальні. Напередодні матчу проводили 6 разів
репетицію: як правильно виходити, де ставати, як себе поводити. У ролі
справжніх футболістів були волонтери. Усі діти отримали 2 форми:
тренувальну білу та ігрову жовто-червону від «УЄФА», в якій і виходили
на поле.
Ще задовго до матчу провели розподіл учасників конкурсу
«Супроводжуй футболіста», присвоївши кожному номер команди та гравця з
яким і виходили згодом. Заборонялося розмовляти з футболістами та між
собою. Місію свою усі мали виконати чітко.
{mosimage}Запитую, що найбільше
запам’яталося, про що думав, вийшовши на стадіон, під шум багатотисячних
фанів-глідачів. Олежик ніяковіє й каже: «Я дуже хвилювався і ні про що
не думав – боявся зробити щось не так. Про Маутінью досі тільки знав,
що це гравець з клубу «Порту». Він мені посміхнувся і міцно тримав за
руку. А ось Пепе всіх погладив по голівці. Коли грав гімн, я не
стримався і розглядав усіх футболістів. Мама каже, що я крутив головою –
це було видно на моніторах, де транслювали матч.
«Супроводжуй футболіста», присвоївши кожному номер команди та гравця з
яким і виходили згодом. Заборонялося розмовляти з футболістами та між
собою. Місію свою усі мали виконати чітко.
{mosimage}Запитую, що найбільше
запам’яталося, про що думав, вийшовши на стадіон, під шум багатотисячних
фанів-глідачів. Олежик ніяковіє й каже: «Я дуже хвилювався і ні про що
не думав – боявся зробити щось не так. Про Маутінью досі тільки знав,
що це гравець з клубу «Порту». Він мені посміхнувся і міцно тримав за
руку. А ось Пепе всіх погладив по голівці. Коли грав гімн, я не
стримався і розглядав усіх футболістів. Мама каже, що я крутив головою –
це було видно на моніторах, де транслювали матч.
А я цього не пам’ятаю.
Далі ми з татом дивилися гру на стадіоні, а мама з маленькою сестричкою
– у фан-зоні. Під час матчу мені сподобався Нані, а от Роналдо трохи
розчарував – він двічі міг забити гол та не використав вдалий момент», –
зі знанням справи розповів мені Олежик, який вже три роки займається у
секції футболу при Стрийській ДЮСШ і мріє стати гравцем ФК «Шахтар», а,
може, і збірної України. Побажаємо, щоб мрії хлопчика здійснилися.
Далі ми з татом дивилися гру на стадіоні, а мама з маленькою сестричкою
– у фан-зоні. Під час матчу мені сподобався Нані, а от Роналдо трохи
розчарував – він двічі міг забити гол та не використав вдалий момент», –
зі знанням справи розповів мені Олежик, який вже три роки займається у
секції футболу при Стрийській ДЮСШ і мріє стати гравцем ФК «Шахтар», а,
може, і збірної України. Побажаємо, щоб мрії хлопчика здійснилися.
Наталія КАРПЕНКОВА
