«З ЛЮБОВ’Ю ДО УКРАЇНИ»
САМЕ ПІД ТАКОЮ НАЗВОЮ, У СТРИЮ, ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ ВІДБУЛОСЯ ВІДКРИТТЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ВИСТАВКИ ТВОРІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО ТА ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА. ЦЕ ВЖЕ П’ЯТА, А ОТЖЕ ЮВІЛЕЙНА, ВИСТАВКА. ЦЬОГОРІЧ РОБОТИ ПРЕДСТАВЛЕНО У ВИСТАВКОВІЙ ЗАЛІ СТРИЙСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ «ВЕРХОВИНА» ПО ВУЛ. ШЕВЧЕНКА 107, А ДІЯТИМЕ ВИСТАВКА ДО 9 ЖОВТНЯ.
Організаторами виставки виступили члени Громадської організації «Спілка творчих людей», головна мета якої – активне сприяння розвитку й підтримці якнайширшого кола українського образотворчого й декоративно-ужиткового мистецтва; розробка і втілення в життя культурно-мистецьких заходів, організація творчих конкурсів, виставок, аукціонів, пленерів, авторських вечорів, фестивалів для пошуку талантів серед молоді та сприяння їх творчому розвитку, а також обмін культурними цінностями між діячами культури та мистецтв різних країн, регіонів і областей України, національними й міжнародними організаціями культури та мистецтв.
Цьогорічна виставка – наймасштабніша з часу створення Спілки. І це й не дивно – адже, крім того, що вона ювілейна, ряди самої організації постійно поповнюються новими творчими силами. Талановиті молоді митці ще раз підтверджують, що Стрий з повним правом можна назвати містом художників. Справді, з року в рік виставка розвивається, росте, вдосконалюється, підвищується загальний рівень робіт, критерії їх оцінки, вимогливішим стає конкурсний відбір, росте престижність. А ще один її величезний плюс – різноплановість і багатогранність, що завжди надихає на пошук нових шляхів у творчості. Пробувати нові техніки, втілювати нові ідеї, на які надихає виставка, – це ще одне з її важливих завдань.
«Нині нас уже 24. І це приємно, адже як сказано: «Нас багато – і нас не подолати», – відзначила на відкритті ідейна натхненниця та куратор виставки, очільниця ГО «Спілка творчих людей» художниця, громадська активістка й волонтерка Наталія Семків. – Так, у нас війна. І це велика трагедія для країни висококультурної, багатої митцями, багатої відомими діячами. Нас просто знищують. Це трагедія. Але попри ту всю трагедію, художники не сидять вдома. Щоб ми не перетворилися на просто істот – нам треба творити! Творчістю утверджувати життя! Ми цінуємо наше життя, ми цінуємо нашу культуру, ми цінуємо нашу спадщину і ми продовжуємо працювати над тим, що кожен з нас у нашій Спілці вміє, щоб зберігати, щоб розвивати нашу культуру! Майстер смертний, але твори його вічні, якщо вони дійсно того вартують. Я думаю, що твори наших художників так само в майбутньому будуть вартувати. Бо це краса – краса нашої природи, краса нашої землі, краса нашої країни. І тому ми не зупиняємося, ми далі творимо. А ще в такий важкий час нашими роботами ми підтримуємо наших воїнів, які на передовій якраз і зберігають нашу культуру, тому що не пускають тих недоістот до нас… Тому працюймо, живімо, творімо!
Роботи митців уже стають впізнаваними. З їхніми творами зустрічаєшся як з добрими друзями – побути в тиші серця, помедитувати, надихнутися їхньою красою. Техніка виконання, багатство кольорів, розмаїття жанрів, тональної гами – все свідчить, що люди реалізуються, знаходять себе і відповідно – несуть радість іншим. В ці важкі часи це особливо важливо. Вже традиційно на виставці поціновувачі шукають свіжі роботи Наталії Семків, Тараса Сорочака, Юрія Палія, Наталії Лаганяк, Лілії Лунич, Галини Ільків, Надії Толстільової, Любові Мацюняк, Ірини Федорак, Ірини Грубрін. Додалося чимало нових імен. Це Анна Єсіна- Шумська, Христина Бачинська, Марина Тристан, Олена Ярошко, Надія Воронецька, чиї роботи теж уже мають свій почерк і стиль.
Далеко не всі з них професійні художники. Як-от Тарас Сорочак, чия професія цілком приземлена: бухгалтер. Але він не лише художник, він і поет. Видав уже декілька своїх книжок, ілюстрованих ним же. Нині на виставці чимало його робіт. Це і мініатюри морських пейзажів, і портрети наших відомих діячів, трохи більші портрети, звичайні пейзажі більших розмірів.
«На виставці можна придбати будь-яку з цих робіт – кому що припаде до душі. Тішуся, що таким чином можу долучитися до збору коштів для ЗСУ. Адже гроші, виручені з продажу на виставці, підуть саме для цих цілей. Пам’ятаймо, що цим своїм внеском ми прискорюємо Перемогу!» – зазначив Тарас Сорочак
Найбільше тішить, що «підтягується» в Спілку молода генерація. Чимало з них мали уже свої персональні виставки, брали участь в цілому ряді колективних. Ось і зараз паралельно з основною в стінах Виставкового залу в музеї Петра Обаля проходить мінівиставка ляльок-мотанок «Нитки Долі» членкині Спілки, молодої талановитої художниці Наталії Лаганяк. А нещодавно, у липні цього року члени Спілки стали учасниками творчого вечора українських письменників і художників «Кольори і голоси часу» — в Краківському відділенні Спілки письменників Польщі. У рамках події була представлена імпровізована виставка творів митців ГО «Спілка творчих людей» Ізоліни Франків, Галини Ільків, Романи Федорів, Наталії Семків, Надії Толстільової, Наталії Лаганяк, Лілії Лунич, Наталії Сушко, Христини Бачинської, Марини Тристан, Юрія Палія – фактично всіх тих, хто зараз є учасниками нинішньої виставки. До речі, на нинішній виставці є ряд робіт, переданих з-за кордону – художній колаж Ірини Кіріченко – з Італії, чудові витинанки Наталії Денисенко з Польщі, яку війна примусила покинути рідний Харків та їхати за кордон на заробітки… Але творчість в людині неможливо згасити. Часто вона – та рятівна нитка, яка зв’язує з рідною землею, не дає впасти в розпач.
Приємно, коли люди хочуть єднатися для добрих справ. Тим більше для підтримки наших воїнів. Творити, не зупинятися, розвиватися. Добрі, милі обличчя творчих, красивих, талановитих людей нашого гарного, мирного і доброго міста! Люди, що своїми здобутками збагачують нашу культуру, своїм творчим летом окрилюють гарну велику родину нашої стрийської громади!
«Дасть Бог, доживемо до Перемоги і ще більше розправимо крила! І будемо творити в мирній, щасливій Україні! – підкреслила молода стрийська художниця Лілія Лунич, членкиня Спілки, що стояла біля витоків її створення, на рахунку якої не одна персональна і цілий ряд колективних та мінівиставок.
Звичайно ж, не обійшлося на відкритті без музичного вітання. Цього разу прикрасив дійство музичними творами Моршинський гурт «Юрма», подарувавши присутнім три свої пісні: «Шабля», «Крила» і «Зачекай», виконання останньої з яких стало дебютом і приємним сюрпризом для присутніх. А сам фронтмен гурту Юрій Янків прокоментував: «Дебютна пісня «Зачекай» на слова учасника гурту Тараса Мадая – про любов. Бо з нами Бог. А Бог – це любов!.. І любов додає нам сили й енергії. Любов надихає, дає крила, на яких ми летимо по життю. Про це ще одна наша пісня «Крила» на мої слова. А до пісні «Шабля» слова допомагав писати Олексій Кузнєцов, який на війні отримав поранення і втратив ногу. Нині він тут, у залі.
Отож, п’ятий рік поспіль митці нашого краю та інших регіонів України об’єднуються в єдиному бажанні творити, розвивати українське мистецтво й культуру. Всупереч усім травматичним подіям війни знаходять бажання й сили нести у світ красиве, добре, вічне… Адже мистецтво – це вираження найглибших думок найпростішим способом, а сьогодні мистецтво – це ще й ліки для кожної зраненої душі. Цьогорічна виставка не тільки унікальна та різнобарвна, вона стала ще багатоплановою та багатшою від попередніх, тож відчувається, що «Спілка творчих людей» – дружнє коло однодумців та поціновувачів мистецтва – розростається, набирає обертів у своїй діяльності, а сам захід популярності, незважаючи на тяжкі воєнні часи…
І вже коли готувалася ця стаття, мала приємність потрапити на невеличку екскурсію, яку проводила Наталія Семків для своїх вихованців – учнів Стрийської школи мистецтв. Приємно було бачити неабияке зацікавлення в очах юних, любо було слухати їхні запитання, і подумалось: наскільки українці – творча нація! А виставка чудова! Тож завітайте й ви у Виставковий зал у м. Стрию, по вул. Шевченка 107. Не пошкодуєте!
І до речі, тут можна не тільки надихнутися красою українського мистецтва, а й придбати авторські твори, долучившись до підтримки Збройним силам України, адже частину коштів з продажу робіт Спілка, як завжди, спрямує для потреб ЗСУ.
Галина ПУГА-ДАНИЛЬЦІВ. Фото АВТОРКИ
