«Збагни безмежжя її духу…»
І чи краще знайти ім’я
Тій, що радістю в муках сіяла,
Як Вітчизна велика твоя!
М. Рильський
У дні, коли зима веде останню боротьбу з весною, зринає у кожного українця величне ім’я Лесі Українки – поетки, співця краси і болю земного життя, совісті і гордості нашого народу.
Доброю традицією стало святкування дня народження Лесі Українки в
бібліотеці Стрийського ВПУ-34. Вірші поетеси проникали в кожне серце, в
кожну душу. Любов, щирість, ненависть – все виливалось в віршах, які
читали учениці І-ІІ курсів Малюдян Оксана, Дирич Марта, Прищ Люба.
Ніжний і чистий образ від маленької дівчинки до великої поетеси розкрила
для присутніх розповідь Олени Пчілки (матері Л. Українки), в ролі
Олени Пчілки виступала учениця групи КК-54 Тимочко Мар’яна.
{mosimage}А останній вірш ведучих святкового вечора-спогаду Ріжнів Світлани та
Зрайло Марії своїми словами не залишивбайдужими нікого в залі:
Дай ніжності, Лесю, бо дуже жорстоке життя,
Дай сили, бо важко, ой важко буває боротись,
Дай мужності, впертості, геть прожени забуття,
Дай втримати віру, а думам не дай розколотись.
О, Дівчино, горда! Порадь, як любов осягти,
І як нам усім так навчитися палко кохати.
Щоб, аж до останнього… Так, як уміла це ти,
І навіть якщо за любов не діждемося плати.
Підготувала Ірина Ленько
{mosloadposition user7}
