Ми вирішили першими прийти й подивитися на прикладі одного з
позашкільних закладів Стрия, як проводиться гурткова робота, скільки
дітей займається, яка врешті-решт користь від позашкільної освіти. До
речі, свою трудову діяльність за першою професією я теж починала з
позашкільного закладу – була керівником драматичного гуртка ЦТДЮ, тож не
зі слів знаю, що необхідно для такої роботи, як складається графік
занять,  як залучається дітей, як їх зацікавити, як складається річний
план занять, тощо. Тож озброєна знаннями й власним досвідом я завітала
до Станції юних техніків. Як годиться під час журналістського
розслідування – без попередження.
{mosimage}Директора позашкільного закладу
Ігоря Сафіяника я застала не в робочому кабінеті, як зазвичай побутує
думка, а в спеціально обладнаному підвалі станції, де він разом з
кількома колегами керівниками гуртків будує нову трасу для автомоделей. 
За 5 хвилин я вже мала вичерпну інформацію про довжину нової траси, її
переваги над старою, її технічні й якісні характеристики. Відтак, для
мене провели своєрідну екскурсію приміщенням станції  юних техніків.

Перше враження: «вав!», «очумілі ручки» – відпочивають. Кожен кабінет
відповідно до специфіки гуртка обладнано згідно вимог, коридори
прикрашено роботами гуртківців і найголовніше ці кабінети не порожні, з
усюди чути гамір, сміх, інколи строгі голоси керівників гуртків. Одним
словом, кипить робота. Для розмови з паном Ігорем, звісно ж про станцію,
знаходимо затишний клас.
{mosimage}-  Ігоре Миколайовичу, а від коли в нашому місті працює Станція юних техніків?
Стрийська
станція юних техніків була створена 1 жовтня 1945 року. Кілька класів
тоді розташовувалися у теперішньому Будинку працівників освіти, а інші –
в теперішньому Центрі творчості дітей та юнацтва. Наше місто тоді
належало до Дрогобицької області й відповідно станція називалася
Дрогобицька агротехнічна станція.

У 1954 році  натуралісти відділилися,
створивши Станцію юних натуралістів, а ми почали найменуватися, як
Дрогобицька обласна станція юних техніків. У 1959 році після ліквідації
Дрогобицької області нас перейменували на Стрийську міську  станцію юних
техніків. На той час приміщення для занять були малопристосовані, але
вже тоді сформувався надзвичайно хороший колектив спеціалістів.

{mosimage}Деякі з
них не мали педагогічної освіти, але це були фанати своєї справи й люди
із золотими руками. Це директор станції Олексій Іванців, керівники
гуртків: авіамодельного — Йосип Мілько, автомодельного та
судномодельного — Мар’ян Хирівський, фотогуртка та кінолюбителів – Іван
Черепущак, столярного та різьби по-дереву – Петро Конькевич,
автомобільного, мотоциклетного та картингістів – Ярослав Данько,
технічної творчості молодших школярів – Ростислав Фарина,
радіотехнічного – Тарас Минда.

Без перебільшення це  були спеціалісти не
тільки найкращі в області, а й в Україні. Завдяки їхньому авторитету
сьогодні 65% наших керівників гуртків – їхні вихованці. Також серед
колишніх гуртківців станції чимало знаних людей в нашій державі,
зокрема, віце-адмірал Українського Військового Флоту Ігор Тенюх.
– А Ви, будучи школярем, який позашкільний заклад відвідували?
Звичайно
Станцію юних техніків і займався у  Мар’яна Степановича Хирівського.
Після навчання в інституті прийшов сюди працювати керівником гуртка,
згодом – методистом, а в 1986 році став директором Станції юних техніків
та продовжую вести автомодельний гурток.
– Що собою представляє сьогодні Станція юних техніків?
Ми
займаємося позашкільною освітою учнів з 7 до 19 років. Ми чи не єдині,
хто працює з учнівською молоддю з училищ та коледжу нашого міста. На
даний час у нас займається 318 дітей в гуртках: художня обробка
деревини, керівник Роман Кравців; виготовлення іграшок-сувенірів,
керівник Галина Білущак; орігамі – Богдана Яворська; інформатики,
керівники Ірина Борщ, Роман Джавала; гурток дизайну та малювання –
Андрій Подгаєцький; гурток трасових автомоделей ведуть Сергій Цибаньов і
Тарас Прядка; судномодельний – Іван Зубко; мопедистів – Валерій Бароян;
картингістів – Роман Шундаревський; гурток технічної творчості для
наймолодших – Ірина Михайлович, різьба по-дереву – Петро Мелешко.

Маємо
хороші результати на змаганнях різного рівня. Візьмемо для прикладу
минулий рік. Так, команда автомоделістів, яку я веду, посіла І місце в
обласних змаганнях з автомодельного спорту (15-16 травня 2010 р.,
м.Стрий); І місце в Чемпіонаті України серед юнацької молоді з
автомодельного спорту (15-18 квітня 2010 р., м. Миколаїв); ІІ місце в
Кубку України з кордових моделей (1-3 жовтня, м.Вінниця); ); І місце в І
етапі Чемпіонату України з кордових автомоделей (30.04-2.05.2010 р., м.
Миколаїв); ІV місце в Кубку України з кімнатних кордових моделей (17-19
грудня, м.Львів). Команда картингістів під керівництвом Романа
Шундаревського посіла І та ІІ командне місце в обласних змаганнях з
фігурного водіння картингу (м.Стрий); ІІІ командне місце у Відкритих
Всеукраїнських змаганнях з картингу серед учнівської молоді (м.
Кам’янець-Подільський).

{mosimage}Команда юних мопедистів посіла І місце в
обласних змаганнях з фігурного водіння мотоцикла, керівник Валерій
Бароян. Команда судномоделістів – І місце в обласних змаганнях з
судномодельного спорту (16-17 жовтня 2010 р.), керівник — Іван Зубко.
Команда гуртка трасових автомоделей посіла І та ІІІ місця в обласних
змаганнях з трасових автомоделей (27 лютого) та І й ІІІ місця у
Відкритій Першості м.Стрия з трасових автомоделей (20 листопада, м.
Стрий), керівники Сергій Цибаньов і Тарас Прядка. До речі, Тарас у 2010
році став чемпіоном України з кордових автомоделей в класі Е3.
– З першого вересня цього навчального року ви відкрили новий гурток. Чим це зумовлено?
Якщо
коротко, то це вимога часу. Переважно вся позашкільна робота
зосереджена в закладах, що знаходяться в центрі міста. Ми ж єдині в
мікрорайоні ведемо гурткову роботу. До мене зверталися неодноразово
батьки учнів шкіл №. 3,10 щоб ми відкрили гурток малювання. Обдумавши та
прорахувавши все, ми й відкрили новий напрямок –  гурток технічного
дизайну та малювання. Наше переконання, що гуртки мають бути корисними.
– Скільки загалом на Львівщині функціонує схожих станцій юних техніків і чи ведеться їх рейтинг за результатами вихованців?
У
Львівській області загалом діє 10 станцій юних техніків, зокрема на
хорошому рахунку в Дрогобичі, Бориславі, Самборі, Червонограді, Сокалі,
Золочеві. За результатами змагань Стрийська станція юних техніків
найкраща на Львівщині. Наш заклад входить у п’ятірку  кращих станцій
юних техніків  України.
– Вашим дітищем і гордістю є кордодром, який
є найкращим не тільки в Україні, а й в Європі. Побудований за кошти
меценатів та при підтримці міської влади, вивів автомодельний спорт на
вищий щабель і за вашими ж словами дає феноменальний результат.
{mosimage}Так,
за останні роки всі призи, кубки  й найвищі місця, які тільки можна
завоювати, ми маємо у своєму арсеналі. Згадаймо, що у 2008 році в Стрию
пройшов Чемпіонат Європи з автомодельного спорту і це вперше в історії
станція юних техніків виступила організатором змагань такого рівня. Тоді
у змаганнях брало участь 16 країн Європи.

Спортсмени з різних держав
були задоволеними нашою організацією змагань, яка при мінімальних
затратах дала колосальний результат. На нашому кордодромі були
встановлені й світові рекорди. До слова, усього три таких критих
кордодроми з відмінною трасою є на сьогодні  –  в Німеччині, Естонії та
Стрию.
– Ігоре Миколайовичу, розумію звісно у Вас не все так
«безхмарно». Проблеми такі ж, як і у всіх, та головна –  недостатнє
фінансування. А тепер ще й оптимізація позашкільних закладів. Що
робитимете?
Моє глибоке переконання — ми, я маю на увазі всі
позашкільні установи, робимо велику справу – забираємо дітей з вулиці,
даємо початкові навики з різних видів мистецтва, технічних наук,
формуємо світогляд дітей і навіть впливаємо на вибір майбутньої
професії. Батьки зайняті роботою, не мають достатньо часу, щоб приділити
дитині, навчити якогось ремесла. Тут у пригоді стаємо ми. І зараз, якщо
мені доведеться провести скорочення, то під удар потрапляє єдиний у
нашому місті гурток різьби по-дереву, бо його керівник є сумісником. У
нас вже кілька керівників, дізнавшись про рішення депутатів, самі
звільнилися.

І ще один нюанс. Якщо ми скоротимо на 20% наші гуртки, то
згідно нормативних документів позашкільна навчальна установа, в якій
менше трьохсот дітей, підлягає закриттю. У нас є яскравий приклад наших
сусідів з Дрогобича, які 6-7 років тому пішли шляхом оптимізації й зараз
вони нічого не можуть відновити, вони втратили спеціалістів, вони не
вкладали гроші в  приміщення і зараз їм приходиться починати все з нуля.
І тепер ми можемо потрапити в аналогічну ситуацію.

Так, бюджетні кошти
контролювати потрібно. Ось нам виділено 4 тисячі гривень на рік на
навчальні цілі, господарські затрати. Після нескладних математичних
розрахунків виходить, що на одну дитину припадає по 1 гривні з
копійками. Що далі нам економити? Я лиш завдячую меценатам, які
допомагають різними підручними матеріалами для наших гуртків. Це
генеральний директор фірми «Укрпол» Сергій Ковальчук, приватні
підприємці Володимир Турчин, Володимир Гаврилів, Степан Регейло й багато
інших.

Можливо, депутати щось десь оптимізували б, щоб освіті
допомогти. Я ласкаво всіх запрошую до нас. Панове депутати, заходьте —
вул. Коссака,11. Подивіться і тоді робіть висновки, чи потрібна місту
позашкільна освіта, чи ні, чи варто гребувати тими результатами
багаторічної праці.
Під враженням від побаченого та почутого я з
гордістю думала, як добре що живу в такому гарному місті, як Стрий, в
якому є такі чудові, працьовиті й скромні люди. Зверніть увагу. За
результатами змагань автомоделістів наприкінці року  визначають
двадцятку кращих світу в цьому виді спорту. І з них троє українців, і ті
стрияни. Рейтинг очолює ніхто інший, як Заслужений вчитель України,
директор Станції юних техніків Ігор Сафіяник,  чотирнадцятий –  керівник
гуртка трасових автомоделей СЮТ Тарас Прядка.

Є у цьому списку й
генеральний директор фірми «Укрпол» Сергій Ковальчук, який ще з дитячих
років займається автомодельним спортом і в свій час теж займався у
Стрийській станції юних техніків. За останні роки вихованці станції  в
особистій першості чемпіонатів різних рівнів вибороли понад триста
золотих медалей. Чи це не є найкращим показником роботи позашкільного
закладу?! Думаю, моє запитання не залишиться без відповіді.