Для галичан тема істинного патріотизму і національної свідомості завжди була однією із визначальних у житті суспільства. Особливої гостроти вона набрала в останній рік, який передує 20-й річниці незалежності нашої держави.

Вочевидь, підґрунтям для цього стали деякі кроки діючої влади, які йдуть у розріз із тим шляхом національного розвитку, який обрали українці після Помаранчевих подій. У одних це викликає обурення і проявляється у словесному гніві. А в інших, яких, нажаль, меншість, протестна реакція проявляється у конкретних діях, – не агресивних і не пафосних, а саме в таких, які на довгі роки утверджують патріотичні ідеї народу.

Лев Петрович Бичко – звичайний стриянин літнього віку. Але свою любов до рідного краю і свою відданість патріотичним ідеям він проявив у незвичний, та дієвий спосіб. Ревно зберігаючи пам’ять про родичів, які були репресовані у далекі совдепівські роки, Лев Петрович вирішив увіковічнити їхні імена, викарбувавши в камені. З цієї думки народилася ще більш велична ідея – збудувати пам’ятник усім жертвам репресій, які проживали на Стрийщині.

Найбільш логічним втіленням пам’яті про тих, хто невинно постраждав через розгул «енкаведистської» машини, ініціатор вважав хрест – великий і художньо викарбуваний. Обабіч хреста – імена репресованих.

Про місце встановлення такого пам’ятника п. Бичко радився із владними керівниками і церковними служителями. Було обрано село Колодниця, що на Стрийщині.

Звичайно, для втілення такого задуму потрібні чималі кошти. І п. Бичко звернувся по допомогу до стрийської громади, до окремих жителів міста. Незначна кількість людей відгукнулася на заклик. Та суми вкладень були надто малими, щоб оплатити намічений план робіт. А терміни підтискали. Адже Лев Петрович, не відкладаючи намір у далеку шухляду, вже домовився із виконавцем робіт про їх об’єм і вартість. Тож він звернувся по допомогу до народного депутата України Швеця Віктора Дмитровича.

«Усвідомлюючи важливість справи, якою Ви натхненно займаєтеся, прошу Вас прийняти  від мене кошти для реалізації цього задуму», – з такими словами у супроводжуючому листі Лев Бичко отримав очікувану допомогу. Більше того, народний депутат України запевнив його, що й надалі буде підтримувати прагнення стриянина вшанувати пам’ять безневинно покараних.

Адже впродовж років своєї діяльності у парламенті Віктор Швець постійно підтримував усі починання патріотичного скерування, а часто і сам був  ініціатором вагомих задумів. Саме завдяки його ідеї і продюсуванню було знато історичну трилогію «Степан Бандера» до 100-літнього ювілею героя.

Завдяки його ініціативі і сприянню у Волязадеревацькій школі було обладнано та відкрито клас патріотичного виховання, присвячений пам’яті провідника нації. А його допомогу у реставрації та відбудові музею-садиби Степана Бандери у Волі Задеревацькій важко переоцінити. Тож логічним продовженням стала і допомога, надана для будівництва пам’ятника.

Лев Петрович висловив щиру подяку Віктору Дмитровичу за фінансове сприяння та ідейну підтримку його важливої справи. Така допомога завжди дарує натхнення і наснагу. А вони Леву Бичку зараз дуже потрібні. Бо ж намір у нього встановити та освятити цей пам’ятний хрест ще до Дня Незалежності України. Символічна подія, що нагадуватиме про тих, хто, не вагаючись, поклав на терези двобою за нашу незалежність не тільки свої долі, а й свої життя. 

Лілія ЦАЛИН