{mosimage} Цікаво й неординарно підійшли просвітяни Стрия до відзначення 140-річчя від дня народження Лесі Українки. Одразу два конкурси: малюнку та творчих робіт було проведено серед учнівської молоді нашого міста, а заключним акордом ювілейних заходів приурочених поетесі стало загальноміське свято «Українська родина».

Талант Лесі Українки багатогранний, вона увійшла в  літературу як велика поетеса-лірик, геніальний драматург, талановитий прозаїк, перекладач, блискучий літературний критик, невтомний збирач і дбайливий цінитель фольклорних скарбів.

Її поетичне слово хвилює нас і сьогодні. Саме тому, з ініціативи просвітянки Ольги Шевцової на базі школи №7 пройшов міський конкурс літературних робіт  на тему: «Я знаю місцину у рідному краю, де Леся для себе розраду найшла б…».

Творча робота виконувалася у жанрі художньої замальовки. Протягом години учні 10-11 класів різних шкіл Стрия писали етюди, які одразу ж зачитували, а компетентне журі у складі: голови – методиста методичного кабінету відділу освіти Оксани Матвіїв, просвітянок Ольги Шевцової та Лідії Ковальської, журналіста газети «Фортуна» Наталії Карпенкової, визначало найбільш лаконічні, влучні, художньо досконалі, з використанням метафоричних висловів, зі своїм авторським стилем роботи.

Серед тринадцяти учасників перше місце та грошову премію 250 гривень присуджено учениці десятого класу СШ №5 Анні Курило. Оскільки літературний хист конкурсантів вразив багатством думок, інкрустацією слова, журі присудило по дві премії, відповідно по 150 та 100 гривень за друге та третє місця.

Їх отримали: учениці СШ №2 Наталя Фецинець і Вікторія Алмосова, а також Олена Грицик – школа № 4 й Роксолана Тищенко зі школи № 6. Ці роботи будуть надруковані в окремій збірці й розповсюджуватимуться в учбових закладах. Серед юних художників найкращими було визнано: І місце –  Ростислав Брик, ІІ місце розділили Анна Процяк та Анна Височанська, ІІІ місце – Діана Шимків та Роксолана Шубан.

Нагородження переможців обох конкурсів проходило в урочистій обстановці в Міському будинку культури під час свята «Українська родина». Дипломи, грошові премії та подарунки вручав голова Стрийського міського об’єднання товариства  «Просвіта» Василь Щекун.

Окремо треба сказати й про свято Української родини. Розпочалося воно виставою про дитячі роки Лесі Українки «Віщування старого дуба» у постановці новоствореного  театру-студії «Просвіти», яким керує Ольга Шевцова, при активній допомозі вчителя СШ №7 Лесі Турків. Прем’єра й дебют юних аматорів сцени пройшов на «ура». Усі актори справилися зі своїм сценічним завданням.

Головні ролі виконували: Лесі Українки – учениця СШ №7 Марічка Турків, а Старого Дуба – керівник народного театру «Перелаз» Іван Нагірний. Їхній діалог був настільки емоційним, що реакція залу не забарилася. Загалом, зворушлива історія з дитячого періоду життя Лесі Українки, сповнена глибокої пристрасті, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі, навколишньої природи, у виконанні юних аматорів сцени «брала за живе» кожного глядача.

Винагородою для акторів були щирі й бурхливі оплески в залі, а також  стрийський поет Віктор Романюк подарував кожному книгу «Клич журавля» й доброчинець, який виявив бажання залишитися невідомим, запропонував для юних талантів влаштувати солодкий стіл в одному з кафе нашого міста.

Протягом дійства у залі відбувався збір коштів на наступну постановку «просвітянського театру» про Івана Мазепу. Кожен жертводавець, кидаючи гроші до прозорої скриньки, «зривав» зі спеціально зробленого деревця листочок на згадку про свято. Наприкінці було оголошено зібрану суму – триста п’ятдесят сім гривень десять копійок.

Завершився захід імпровізованим концертом під назвою  «Співають стрийські родини», у якому взяли участь: сім’ї Туркаників, Медюхів та Радевичів. А фіналом перфоменсу була спільно виконана патріотична пісня під акомпанемент гітари Зеновія Медюха.

Лесю Українку називають в народі дочкою Прометея,  бо саме вона перейнялася творчістю Тараса Шевченка і понесла далі естафету правди, добра і людяності. Письменниця понад тридцять років віддала творчості. Її сміливо можна назвати поетесою-борцем.  Простежуючи всю творчість, ми розуміємо, що вона черпала сили, припадаючи до джерел народного слова та героїзму.

Стрияни вплели у вінок слави Лесі Україки й свою лепту, втілюючи в життя її слова «Нехай мої струни лунають, нехай мої співи літають, по рідній коханій моїй стороні».

Наталія Карпенкова. Фото автора