Свято Героїв – це свято величі духу українських вояків
23 травня Україна відзначила День героїв. Це – Cвято героїв, що були, це – Свято героїв, що є, це – Свято героїв, що будуть!
Свято героїв потрібно, щоби на вчинках героїв, які захищали свій край, виховувалися нові покоління захисників Батьківщини. У всіх народів є ціла система свят, що возвеличують подвиги співвітчизників, бо на цьому будується світогляд, культура, та виховання нації.
Відзначення Свята героїв – це свідчення твердої волі українського народу йти накресленим героями шляхом боротьби до найвищої мети – незалежності, розквіту і слави української.
Свято героїв – це свято величі духу українських вояків, борців за волю України. Воно є символом незборимості Української нації.
Борці за волю України, які загинули в боротьбі з ворогом, залишилися нескореними. Їх гаслом було: «Здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї»
Для нас це є свято тому, що на величі вчинків й величі духу плекають нових героїв, нових захисників нації, захисників незалежної України.
На Святі героїв ми вшановуємо пам’ять видатних діячів українського визвольного руху княжої та козацької доби, часів української революції та Другої світової війни, десятиліть національного спротиву ОУН-УПА та часів відродження української державності.
Слава вам, дружинники княжі!
Слава вам козаки-запорожці!
Слава вам, гайдамаки!
Слава вам, Стрільці Січові, і вам, петлюрівці, слава!
І тричі слава вам, безстрашні вояки Української Повстанської Армії, які зродились з волі та благословення українського народу під Покровом Пресвятої Богородиці 1942 року і стали в обороні краю. Подвиг ваш – поза виміром часу, поза прискіпливими обрахунками дослідників та стратегів і тим більше – поза пересічною увагою слабодухів.
Стати у бій проти двох найбільших потуг світу і бій цей вести понад п’ятнадцять літ – до останнього бійця і до останнього набою, що був призначений собі, аби ворог не мав щастя бути переможцем, – могли лише велети, славі яких позаздрили б і спартанці з-під Термопіл.
Вони боролись за Україну. Вони вірили в те, що ми, їхні нащадки, помножимо славу борців за волю України, не зрадимо вікових сподівань мертвих, живих і ненароджених українців в Україні і не в Україні сущих.
Будьмо гідні подвигу героїв-українців, гідні їхньої слави і їхнього безсмертного чину.
Слава Україні! Слава героям!
Іван Тихий