{mosimage}Нещодавно у м. Чикаго відбулася зустріч вихідців зі Стрия,  які проживають в Америці. П’ять років тому в одній з  компаній колишніх стриян і зародилась ідея проводити зустрічі земляків. Перший перфоменс тоді пройшов на «ура», зібравши в одній залі наших земляків з усієї Північної Америки. І ось вдруге злетілися «стрийські лелеки», приурочивши зустріч 625-річчю рідного міста.

Колишня стриянка Лариса Кухар згадує на сторінках україномовної газети в Чикаго «Час і Події»: «Ніхто з нас колись навіть уявити собі не міг, що ми поселимось за тисячі миль від рідної землі та батьківського дому в тих загадкових теплих краях, а наші діти замість азбуки вивчатимуть “АВС”.

Але так розпорядилась доля і обставини. І, не зважаючи на те, що ми полюбили цю гостинну землю та державу, частинка наших серця і душі назавжди залишилась в Україні з рідними і близькими. Коли ж тут зустрічаєш земляка, то одразу теплішає на душі. На жаль, це трапляється не так часто, бо тут всі з головою занурені в роботу. Та й зустрічаються тільки в церкві на свята чи з нагоди сімейних торжеств у вузькому колі друзів».

{mosimage}Завдяки творчій винахідливості організаторів вечір вийшов не тільки цікавий, а ще й колоритний, розповідають очевидці. Біля дверей гостей імпровізованої «Корчми» вітали господарі Зоряна та Сергій припрошуючи до чарки та «козацької канапки з салом» чи ковбаски. Крім того, для кожного гостя лунав традиційний марш у виконанні відомого в Чикаго музиканта Василя Петрованчука. Барви української осені нагадували милі серцю соняхи та калина. А смачні страви, приготовані господинями українського культурного осередку, нагадували дім та застілля у мами.

На свято приїхали стрияни не тільки з Чикаго та околиць, але й з Сан Дієго (Каліфорнія), з Детройту (Мічиган), з Нью Джерсі. Адже цей вечір зустрічі, мабуть, був єдиною нагодою для тих, хто перебуває багато років на чужині, зустріти однокласників, колишніх сусідів чи просто знайомих. Розмовляли на різні теми, ділилися новинами з дому та успіхами в Америці. Панувала дружня сімейна атмосфера. Тут всі радісно зустрічали один одного, навіть, якщо вдома колись не завжди вітались.

Відеофільм про Стрий дав змогу заокеанським лелекам перенестись на вулиці рідного міста, прогулятись знайомими алеями, побачити відновлені фасади будівель і фантастичні зміни в місті за останні роки. А один з найвідоміших стриян-музикантів Левко Дурко зачепив струни душі кожного з присутніх своєю піснею «Я приїхав».

Віртуально привітав гостей і міський голова  Стрия Роман Шрамов’ят, поділився планами, запросив до співпраці. Цікавою несподіванкою став для всіх виступ колишньої вчительки 1-ої школи п. Марії Андріїв, яка коротенько розповіла присутнім про славні сторінки історії міста. Романтичний шарм святу надав виступ танцювального колективу «Вишиванка». Молоді танцюристи не тільки продемонстрували свою майстерність, але й підбадьорили до танцю й тих, хто сидів цілий вечір.

{mosimage}Приємним сюрпризом стала лотерея, головним призом якої був ноутбук, наданий єдиною українською фінансовою установою – кредитівкою «Самопоміч». Багато стриян-американців є членами цієї кредитної спілки і завжди активно підтримують українську касу. Тому присутність «Самопомочі» на святі радо вітали всі.

До речі, головний приз дістався одному з організаторів Р. Кухару, який пообіцяв передати комп’ютер стрийському дитячому будинку. «Родзинкою» вечора став торт із зображенням герба нашого древнього міста, якому нещодавно виповнилось 625 років. Розрізали його тільки після того, коли усі гості сфотографувалися біля цього солодкого шедевра. Право розрізати витвір кулінарного мистецтва було надане почесній гості п. Марії Андріїв.

А далі була забава. Найкращі музики Чикаго гурт «Мрія» під керівництвом Михайла Демберецького та солістів Олі Монастирської й Тараса Демберецького зробили цей вечір просто незабутнім. Під мелодії у виконанні чудових музикантів танцювали усі без винятку – від малечі до найстарших.

Сподіватимемось, що «стрийські лелеки» хоч на один вечір відчули себе вдома – в рідному місті серед друзів і знайомих, на один вечір згадали, що вони – стрияни. Щасливого вам польоту та затишного гнізда, де б його не звила ваша лелеча доля.

Наталія Карпенкова (за  матеріалом газети «Час і Події» м. Чикаго). Світлини Ірини Яцишин