26 грудня 2010 року мистецьким мегапроектом «Запорожець за Дунаєм» за участю заслуженого Прикарпатського ансамблю пісні і танцю України «Верховина» Львівський академічний музично-драматичний театр ім. Юрія Дрогобича відкрив сімдесятий театральний сезон. А вже 28 січня стрияни мали честь у стінах МБК подивитися цю виставу, яка вирізняється нетрадиційним підходом до класичного твору й оригінальним художнім оформленням.

У виставі беруть участь майже сто чоловік – повні творчі склади театру імені Юрія Дрогобича та заслуженого Прикарпатського ансамблю пісні і танцю «Верховина». Постановка головного режисера театру Олександра Короля, музичний керівник – заслужений діяч мистецтв, диригент Микола Михаць. «Запорожець за Дунаєм» – опера С. Гулака-Артемовського, є першим твором цього жанру на лібрето українською мовою.

Її прем’єра відбулася у Санкт-Петербурзі 14 квітня 1863 року. У 1953 році однойменну кінострічку зняв режисер В. Лапокниш. Цікавим є те, що автором  слів і музики є одна особа – Семен Гулак-Артемовський. Добираючи сюжет, автор намагався насамперед вивести на сцену театру рідні йому образи українського народу, його побут і пісню, привернути до них увагу слухача. Сюжет сягає часів, коли після знищення Запорізької Січі московськими військами (1775р.) частина запорожців втекла до Туреччини.

Тут їхня доля складалася тяжко — турецький уряд намагався використати козаків як воєнну силу, спрямовану проти їхньої батьківщини. В 1828 р., під час російсько-турецької війни, частина запорожців повернулася в Росію, після чого Задунайська Січ була знищена. Ці події, безсумнівно, послужили джерелом задуму, але автор опери їх переніс у XVIII століття. Лише віддалено, як відгомін, проходять в опері спогади про знищення Потьомкіним козачої вольності. Зміст опери не в цих трагічних спогадах, а в ідеї любові до Батьківщини, жагучому прагненні запорожців повернутися на Україну.

Стрияни тепло приймали дрогобиччан. Зала міського будинку культури була заповнена вщерть. Оплески лунали після кожного епізоду, кожної вдалої мізансцени. По завершенню вистави не вщухали вигуки «браво». Зал стоячи вітав акторів, а виконавці головних ролей звісно ж не залишилися без квітів.

Начальник Стрийського міського відділу культури Богдан Бойко від імені усіх поціновувачів театрального мистецтва нашого міста привітав артистів з 70-річчям театру й вручив головному режисеру Олександрові Королю в знак глибокої шани, на згадку  подарунковий фотоальбом «Стрий».

Довідка: Драматичний театр у Дрогобичі був заснований після входження західноукраїнських земель до складу УРСР у 1939 році. Першу трупу театру було укомплектовано з місцевих акторів-аматорів та випускників Київського театрального інституту і Дніпропетровського театрального училища.

Під час війни частина акторів залишилася в окупованому німцями Дрогобичі. У липні 1941 року тут почала виходити газета ОУН «Вільне Слово», в якій повідомлялося, що при відділі пропаганди ОУН утворено аматорський драмгурток при УОК (Український окружний комітет). Коли Дрогобич знову опинився під радянською владою, у грудні 1944 року, повертається з евакуації Дрогобицький український музично-драматичний театр імені М. Кропивницького, який об’єднується з місцевою трупою і починає діяти під назвою Дрогобицький обласний музично-драматичний театр. У перший гастрольний тур дрогобицькі артисти вирушили у 1950 році.

Від 1970 року театр, що зберігав обласний статус і після входження Дрогобицької області до складу Львівської, носив ім’я українського радянського ідеологічно заангажованого драматурга Ярослава Галана. У незалежній Україні театр змінив назву на честь визначного дрогобичанина Юрія Дрогобича (Котермака), першого доктора медицини у Центральній Європі, відтак дістав назву — Львiвський обласний музично-драматичний театр iмені Юрія Дрогобича.

З 2009 року дрогобицький театр почав іменуватися як «Львівський академічний обласний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича». Академічний статус був присвоєний театрові на честь 70-ліття колективу і за здобутки на театральній ниві.

Наталія Карпенкова.
Фото автора