Золотом осені літа припорошені …
{mosimage} Згідно міжнародної класифікації, особами похилого віку вважаються ті, хто досяг 65 років. Сьогодні у світі налічується понад шістсот мільйонів людей цієї категорії, тобто майже кожен десятий на планеті. Їхнє найцінніше багатство – досвід, знання, вміння та життєва мудрість. Науковці наголошують, що теперішні люди похилого віку є останніми носіями класичної культури межі ХІХ-ХХ століття, тих часів, коли понад усе цінувалася честь, добропорядність, толерантність – ті духовні якості, що дозволили їм гідно подолати всі життєві негаразди й різні зміни в суспільстві.
27 листопада в Народному домі м. Стрия пройшов вечір-роздум з милозвучною назвою «Золотом осені літа припорошені…» присвячений Міжнародному дню людей похилого віку. Ідея та організація Стрийської міськрайонної організації «Союз Українок» спільно з храмом Успіння Пресвятої Богородиці Стрийської єпархії УГКЦ при фінансовій підтримці Благодійного фонду «Добре серце».
{mosimage}Присутніх поблагословив адміністратор храму Успіння Пресвятої Богородиці о. Мирон Гринишин. Відтак, на сцені розгорнулося дійство, яке об’єднало три покоління, що складало шану літнім людям. Лейтмотивом заходу була любов до батьків, бабусь та дідусів. Адже у житті людини, як і в природі є чотири пори.
Відповідно до вікових уподобань глядачів були підібрані номери концерту. Ліричні мелодії, вірші про батьків, чудовий віденський вальс у виконанні пар різного віку не залишили байдужими глядачів, яких, до речі, був повен зал. Щедрими оплесками вони обдаровували талановитих аматорів сцени.
Ведучі свята Марія Мельник та Микола Запісов по-філософськи лірично представляли кожен концертний номер, висловлюючи влучні, як народна мудрість слова. Старіючи, частіше людина думає про своє минуле життя, усвідомлюючи марноту земних справ. У людини, яка пережила свою життєву осінь, більше вільного часу для молитви, прийняття Святих Таїн, спілкування з Богом, можливості робити добро.
{mosimage}Навіть на порозі вічності матері турбуються не про себе, а про своїх уже дорослих дітей. Сила материнської любові безмежна: вона здатна подолати будь-які перепони, лиш би дітям було добре. І куди б не закинула нас доля, завжди ми повертаємося в думках до батьківської хати. Зі щемом у серці та сльозою на очах слухали присутні трепетні рядки: «Я не звикну ніяк, що вона до воріт не біжить із городу мене зустрічати… Спорожнів без матусі мені білий світ. І чужою стає наша затишна хата»…
У концерті взяли участь: Надія Романович, Любов Камінська, Степанія Стаськів, гурт «Берегиня», дует Будинку працівників освіти Мар’яна Бондзяк та Леся Добрянська, Жанна Герман, Максим Гиряк, Соломія Юроца, Марічка Турків, Роман Гладій, Любомира Пасіка, Наталія та Іриней Турканики, учасники танцювального колективу «Софія» під керівництвом Любові Клявіної, Мар’яна Боднар, Оксана Стасів, Марта Андрусик, Оля Фединчук, Ганна Романів, церковний хор храму Успіння Пресвятої Богородиці, (диригент Ігор Михайлів). Глядачі почули у їхньому виконанні нові та вже добре відомі твори.
Юність живе майбутнім, зрілість — сьогоденням, а старість – спогадами. А те, що не забувається, як правило, пов’язане з емоціями, з хвилюючими подіями в житті кожної людини. День людей похилого віку – приємна нагода подарувати представникам старшого покоління увагу, якої ніколи не буває забагато.
Наталія Карпенкова. Фото автора
