НАШІ ДІТИ НАВЧЕНІ НА «КОЛУ» І «СПРАЙТ», А В ШКОЛАХ (США) П’ЮТЬ МОЛОКО ЗА ДЕРЖАВНИЙ КОШТ
{mosimage}Львівською аграрною дорадчою службою в Львівській області реалізовується українсько-канадський проект «Підвищення конкурентоспроможності молочного сектору в Україні». Його експертом є стриянин Михайло Вишньовський, який досконало вивчив і знає основні проблеми та перспективи молочного сектору.
«Один літр молока покриває добову потребу людини в жирі, кальцію і фосфору, а також 50% потреби білка і 25% добової потреби енергії», – розпочинає нашу розмову пан Михайло. – «Один літр молока, жирністю 1,5%, коштує в супермаркеті 9 гривень. За один літр молока з базовою жирністю 3,4 % переробне підприємство зараз платить селянам 1,6-1,8 гривень.
Для того, щоб отримати одну літру молока, корові необхідно згодувати 3
кг трави або ж 1,2 доброго сіна, або півкілограма комбікорму. Різна
оцінка та вартість однієї літри молока. Як мало платять селянам за такий
цінний продукт, але як дорого коштує споживачам еквівалент трьох
кілограм трави в супермаркеті! Де ж знаходиться справедлива ціна такого
необхідного продукту, як молоко?».
– Пане Михайле, на Вашу думку, який стан молочної галузі на сьогоднішній день в Україні?
На превеликий жаль, починаючи з 1990 року стан, молочного тваринництва
різко змінився і, при цьому, не в кращу сторону. Тільки за останні 7
років поголів’я молочних корів в Україні скоротилось майже на тридцять
відсотків. Якщо дивитись в розрізі сільськогосподарських підприємств і
одноосібних господарств, то з підприємств кожна третя корова «пішла під
ніж».
кг трави або ж 1,2 доброго сіна, або півкілограма комбікорму. Різна
оцінка та вартість однієї літри молока. Як мало платять селянам за такий
цінний продукт, але як дорого коштує споживачам еквівалент трьох
кілограм трави в супермаркеті! Де ж знаходиться справедлива ціна такого
необхідного продукту, як молоко?».
– Пане Михайле, на Вашу думку, який стан молочної галузі на сьогоднішній день в Україні?
На превеликий жаль, починаючи з 1990 року стан, молочного тваринництва
різко змінився і, при цьому, не в кращу сторону. Тільки за останні 7
років поголів’я молочних корів в Україні скоротилось майже на тридцять
відсотків. Якщо дивитись в розрізі сільськогосподарських підприємств і
одноосібних господарств, то з підприємств кожна третя корова «пішла під
ніж».
Водночас фіксуємо суттєвий ріст продуктивності корів, який
зумовлено зміною підходу до ведення молочного бізнесу. Висока
продуктивність корови дає можливість розвиватися молочному бізнесу,
створювати умови для залучення нових інвестицій та впровадження
інноваційних технологій виробництва.
зумовлено зміною підходу до ведення молочного бізнесу. Висока
продуктивність корови дає можливість розвиватися молочному бізнесу,
створювати умови для залучення нових інвестицій та впровадження
інноваційних технологій виробництва.
А при низькій продуктивності корів
спостерігаємо скорочення поголів’я або ліквідацію самої молочної
галузі. Та набагато важливіше проаналізувати продуктивність корів
одноосібних власників, адже цей сектор виробництва за минулий рік
виробив майже 80% молока в Україні. Статистичний різкий ріст
продуктивності в цих господарствах викликає певний сумнів. Якщо в
далекому 1990 році середньостатистична сільська корова давала 2637
літрів молока в рік, то на сьогодні, згідно статистики, вона вже дає
4100 літрів.
спостерігаємо скорочення поголів’я або ліквідацію самої молочної
галузі. Та набагато важливіше проаналізувати продуктивність корів
одноосібних власників, адже цей сектор виробництва за минулий рік
виробив майже 80% молока в Україні. Статистичний різкий ріст
продуктивності в цих господарствах викликає певний сумнів. Якщо в
далекому 1990 році середньостатистична сільська корова давала 2637
літрів молока в рік, то на сьогодні, згідно статистики, вона вже дає
4100 літрів.
При цьому можна констатувати, що сучасний стан сільських
пасовищ, селекційно-племінна робота та заготівля корів на зиму, не
створили передумови для такого різкого росту продуктивності сільського
стада.
– Скажіть, яка ситуація на ринку молокопродуктів в Україні?
Складна, але не критична. Якщо 20 років тому середньостатистичний
українець споживав 320 л молока в рік, то в 2011 році лише 206 л . При
цьому варто зазначити, що, враховуючи продуктивність сільських корів, на
думку багатьох експертів, ця цифра може сягати лише 140-160 літрів.
Різке скорочення поголів’я молочних корів у с/г підприємствах, велика
кількість замінників цільного молока спричинили появу значної кількості
молокопродуктів низької якості, що, своєю чергою, й зменшило їх
споживання.
пасовищ, селекційно-племінна робота та заготівля корів на зиму, не
створили передумови для такого різкого росту продуктивності сільського
стада.
– Скажіть, яка ситуація на ринку молокопродуктів в Україні?
Складна, але не критична. Якщо 20 років тому середньостатистичний
українець споживав 320 л молока в рік, то в 2011 році лише 206 л . При
цьому варто зазначити, що, враховуючи продуктивність сільських корів, на
думку багатьох експертів, ця цифра може сягати лише 140-160 літрів.
Різке скорочення поголів’я молочних корів у с/г підприємствах, велика
кількість замінників цільного молока спричинили появу значної кількості
молокопродуктів низької якості, що, своєю чергою, й зменшило їх
споживання.
В Україні змінилась культура споживання молока і це при
тому, що попит на молочну продукцію в усьому світі росте, не дивлячись
на підняття цін. Основні експортери молока нарощують своє виробництво,
адже надзвичайно ємким ринком зі споживання молока залишається Китай та
Росія.
тому, що попит на молочну продукцію в усьому світі росте, не дивлячись
на підняття цін. Основні експортери молока нарощують своє виробництво,
адже надзвичайно ємким ринком зі споживання молока залишається Китай та
Росія.
В той же час на не стабільних ринках, зокрема в Україні,
впевнено себе почувають замінники молочної продукції або фальсифікат.
Звідси й небезпідставні розмови про значну кількість пальмової олії, яку
ми споживаємо, або яка чекає нас на складах молокопереробних
підприємств.
– Що ж заважає зорганізуватись споживачам, переробникам та виробникам, щоб змінити ситуацію в цій галузі?
Можливо, тільки селяни ще мають можливість споживати якісний та
безпечний молокопродукт. У той же час вибагливий міський споживач
втратив довіру до багатьох продуктів харчування вітчизняного
виробництва. Наш ринок завойовують якісні молокопродукти з інших країн,
де існує контроль за якістю продовольчих товарів. Думаю, як і більшість
сторін нашого життя, що суттєво видозмінились, змінилась не тільки
культура харчування українців, але й культура ведення бізнесу в молочній
галузі.
Сьогодні ми бачимо несправедливий розподіл прибутку в галузі між
виробниками молока, переробниками та торгівлею. Низькі закупівельні ціни
на молоко та високі ціни на молокопродукти в супермаркетах викликають
негатив серед виробників.
впевнено себе почувають замінники молочної продукції або фальсифікат.
Звідси й небезпідставні розмови про значну кількість пальмової олії, яку
ми споживаємо, або яка чекає нас на складах молокопереробних
підприємств.
– Що ж заважає зорганізуватись споживачам, переробникам та виробникам, щоб змінити ситуацію в цій галузі?
Можливо, тільки селяни ще мають можливість споживати якісний та
безпечний молокопродукт. У той же час вибагливий міський споживач
втратив довіру до багатьох продуктів харчування вітчизняного
виробництва. Наш ринок завойовують якісні молокопродукти з інших країн,
де існує контроль за якістю продовольчих товарів. Думаю, як і більшість
сторін нашого життя, що суттєво видозмінились, змінилась не тільки
культура харчування українців, але й культура ведення бізнесу в молочній
галузі.
Сьогодні ми бачимо несправедливий розподіл прибутку в галузі між
виробниками молока, переробниками та торгівлею. Низькі закупівельні ціни
на молоко та високі ціни на молокопродукти в супермаркетах викликають
негатив серед виробників.
Не дивно, що останнім часом з вуст деяких
політиків лунають заклики до бойкоту переробників. Одним з
дестабілізуючих факторів на ринку молока є «чорний ринок» білого молока.
Великим негативом виробництва молока в Україні є також те, що воно має
явно виражений сезонний характер, та й сама якість сільського молока
бажає бути кращою.
– Чи є надія на краще, і чи робляться якісь кроки в цьому напрямку?
Я вже казав, що стан галузі важкий, але не критичний. Зроблено перші
кроки, які в майбутньому дозволять Україні виробляти достатню кількість
молока, що дозволить нашим виробникам стати потужним експортером не
тільки зерна і кукурудзи, але й продукції тваринництва. Насамперед, це
ріст продуктивності корів у великих інвестиційних проектах, що
реалізовуються на Україні. Сьогодні вже можна побачити десяток великих
бізнесів, де утримують понад тисячу молочних корів з продуктивністю
понад сім тисяч літрів молока.
Позитивні результати показали декілька переробних підприємств, які
розвивають власну виробничу базу молока, інвестуючи значні кошти
безпосередньо у виробництво молока. Та враховуючи те, що основне молоко
виробляють подвірні господарства, йде реформування й цього виробництва.
Тут перспективним є два напрямки – це розвиток молочних кооперативів та
створення невеликих молочнотоварних ферм з 10-20 коровами на базі
господарств, які вже сьогодні утримують 3-7 молочних корів.
– Що, на Вашу думку, може покращити виробництво молока в подвірних господарствах?
На превеликий жаль, молочне скотарство індивідуальних господарств, в
основному, зосереджено в господарствах людей похилого віку, а це створює
певні ризики. Нестабільність на ринку молока, багато фізичної праці,
низький рівень сервісних послуг не сприяють утриманню корови в
подальшому у такій господарці. Для небагатьох сміливців, які утримують
декілька корів, немає ефективних програм підтримки, не спрацьовують
задекларовані програми різних рівнів, що б сприяли нарощуванню поголів’я
молочних корів.
політиків лунають заклики до бойкоту переробників. Одним з
дестабілізуючих факторів на ринку молока є «чорний ринок» білого молока.
Великим негативом виробництва молока в Україні є також те, що воно має
явно виражений сезонний характер, та й сама якість сільського молока
бажає бути кращою.
– Чи є надія на краще, і чи робляться якісь кроки в цьому напрямку?
Я вже казав, що стан галузі важкий, але не критичний. Зроблено перші
кроки, які в майбутньому дозволять Україні виробляти достатню кількість
молока, що дозволить нашим виробникам стати потужним експортером не
тільки зерна і кукурудзи, але й продукції тваринництва. Насамперед, це
ріст продуктивності корів у великих інвестиційних проектах, що
реалізовуються на Україні. Сьогодні вже можна побачити десяток великих
бізнесів, де утримують понад тисячу молочних корів з продуктивністю
понад сім тисяч літрів молока.
Позитивні результати показали декілька переробних підприємств, які
розвивають власну виробничу базу молока, інвестуючи значні кошти
безпосередньо у виробництво молока. Та враховуючи те, що основне молоко
виробляють подвірні господарства, йде реформування й цього виробництва.
Тут перспективним є два напрямки – це розвиток молочних кооперативів та
створення невеликих молочнотоварних ферм з 10-20 коровами на базі
господарств, які вже сьогодні утримують 3-7 молочних корів.
– Що, на Вашу думку, може покращити виробництво молока в подвірних господарствах?
На превеликий жаль, молочне скотарство індивідуальних господарств, в
основному, зосереджено в господарствах людей похилого віку, а це створює
певні ризики. Нестабільність на ринку молока, багато фізичної праці,
низький рівень сервісних послуг не сприяють утриманню корови в
подальшому у такій господарці. Для небагатьох сміливців, які утримують
декілька корів, немає ефективних програм підтримки, не спрацьовують
задекларовані програми різних рівнів, що б сприяли нарощуванню поголів’я
молочних корів.
Можливо, саме тому актуальним постає питання
кооперації в молочній господарці, при цьому додамо, що вже є успішний
історичний досвід того ж «Маслосоюзу». На державному рівні декларується
про розвиток молочних кооперативів, але молока від того, поки що,
більше не стає. Визріла потреба вирішувати проблеми, які виникли в
галузі.
кооперації в молочній господарці, при цьому додамо, що вже є успішний
історичний досвід того ж «Маслосоюзу». На державному рівні декларується
про розвиток молочних кооперативів, але молока від того, поки що,
більше не стає. Визріла потреба вирішувати проблеми, які виникли в
галузі.
Заготівля кормів, реалізація молока за справедливою ціною,
надання сервісних послуг зможе забезпечити сільськогосподарський
обслуговуючий кооператив. Під їх потреби сільські виробники об’єднують
свій ресурс, можливо, підсилений державним бюджетом, можливо, переробним
підприємством, що й дозволить зменшити частку фізичної праці, підняти
ціну на молоко, отримати якісне осіменіння корів та інші послуги.
Громада через кооператив зможе об’єднатись навколо економічного
прибутку свого виробництва, що дасть позитивний вплив і на інші сфери
сільського життя.
Другий, не менш перспективний напрям – це розвиток невеликих ферм, коли
сім’я утримує 10-20 корів, що дозволить не тільки вирішити питання
самозайнятості членів сільської родини, але й дозволить реалізувати
до 100 тонн якісної молочної продукції від одного такого господарства на
переробні підприємства, при цьому можна зменшити ризики сезонного
виробництва молока.
– Доволі часто звучить думка, що всі проблеми молочної галузі від ціни
на молоко, адже вона, за словами селян, менша вартості води.
У більшості країн світу ціни на молоко від виробників нижчі від цін на
воду в торговій мережі. Причин такого явища є багато, але в нашій
державі цей факт підсилений ще й певними несприятливими факторами.
Надзвичайно високий відсоток молока виробляє населення – 80 %, для якого
характерна сезонність виробництва, що становить загрозу для роботи
переробних підприємств. У той же час за це молоко селянам влітку
платять 1,6-1,8 грн, а товарним господарствам – по 3,2 грн.
надання сервісних послуг зможе забезпечити сільськогосподарський
обслуговуючий кооператив. Під їх потреби сільські виробники об’єднують
свій ресурс, можливо, підсилений державним бюджетом, можливо, переробним
підприємством, що й дозволить зменшити частку фізичної праці, підняти
ціну на молоко, отримати якісне осіменіння корів та інші послуги.
Громада через кооператив зможе об’єднатись навколо економічного
прибутку свого виробництва, що дасть позитивний вплив і на інші сфери
сільського життя.
Другий, не менш перспективний напрям – це розвиток невеликих ферм, коли
сім’я утримує 10-20 корів, що дозволить не тільки вирішити питання
самозайнятості членів сільської родини, але й дозволить реалізувати
до 100 тонн якісної молочної продукції від одного такого господарства на
переробні підприємства, при цьому можна зменшити ризики сезонного
виробництва молока.
– Доволі часто звучить думка, що всі проблеми молочної галузі від ціни
на молоко, адже вона, за словами селян, менша вартості води.
У більшості країн світу ціни на молоко від виробників нижчі від цін на
воду в торговій мережі. Причин такого явища є багато, але в нашій
державі цей факт підсилений ще й певними несприятливими факторами.
Надзвичайно високий відсоток молока виробляє населення – 80 %, для якого
характерна сезонність виробництва, що становить загрозу для роботи
переробних підприємств. У той же час за це молоко селянам влітку
платять 1,6-1,8 грн, а товарним господарствам – по 3,2 грн.
Бачимо
вплив сезонності виробництва, адже зимою ціна на молоко значно вища. У
певній мірі це також можна частково пояснити якістю молока, але основна
причина такої різниці цін в тому, що переробні підприємства хочуть
дешевого молока. Тому, якщо говорити про перспективу молочної галузі,
то учасникам процесу необхідно усвідомити поняття «справедливої ціни»
для усіх виробників. Є різні періоди, коли ціни на молоко захмарно
підіймаються, але і є коли неприпустимо падають.
вплив сезонності виробництва, адже зимою ціна на молоко значно вища. У
певній мірі це також можна частково пояснити якістю молока, але основна
причина такої різниці цін в тому, що переробні підприємства хочуть
дешевого молока. Тому, якщо говорити про перспективу молочної галузі,
то учасникам процесу необхідно усвідомити поняття «справедливої ціни»
для усіх виробників. Є різні періоди, коли ціни на молоко захмарно
підіймаються, але і є коли неприпустимо падають.
Виробник і переробник
повинні чесно ділити прибуток, але й порівно переносити тимчасові
негаразди. Такий підхід повинен бути в основі відносин між виробниками
молока і молокоперобними підприємствами, а в нас всі негаразди галузі
хочуть вирішити за рахунок виробника. Приклад кооперації виробників
молока, переробників та торгівлі в багатьох країнах свідчить, що
молочний бізнес — це дуже прибуткова та стабільна галузь
сільськогосподарського виробництва, це робочі місця на селі, прибуток
для виробників і, головне, безпечні та якісні продукти харчування для
населення.
{mosimage}- Пане Михайле, а що Ви б порадили споживачам?
Звучить банально, але необхідно повертатись до традиційних продуктів
харчування. Ми привчаємо дітей до ікри, гамбургерів та інших шкідливих
продуктів харчування, а все менше даємо їм сиру, масла, кефіру,
йогуртів. Наші діти навчені на «колу» і «спрайт», молодь – на пиво і
тоніки, а в Європі у великих містах ставлять молочні автомати. В США
діти в школах п’ють молоко за державний кошт. Міняючи культуру
споживання молока, розвиваючи чесні взаємовідносини в молочній галузі,
гарантуючи розвиток самодостатніх українських власників корів, ми
зможемо отримати не тільки якісне харчування нації, але й допоможемо
відродити економіку українського села.
повинні чесно ділити прибуток, але й порівно переносити тимчасові
негаразди. Такий підхід повинен бути в основі відносин між виробниками
молока і молокоперобними підприємствами, а в нас всі негаразди галузі
хочуть вирішити за рахунок виробника. Приклад кооперації виробників
молока, переробників та торгівлі в багатьох країнах свідчить, що
молочний бізнес — це дуже прибуткова та стабільна галузь
сільськогосподарського виробництва, це робочі місця на селі, прибуток
для виробників і, головне, безпечні та якісні продукти харчування для
населення.
{mosimage}- Пане Михайле, а що Ви б порадили споживачам?
Звучить банально, але необхідно повертатись до традиційних продуктів
харчування. Ми привчаємо дітей до ікри, гамбургерів та інших шкідливих
продуктів харчування, а все менше даємо їм сиру, масла, кефіру,
йогуртів. Наші діти навчені на «колу» і «спрайт», молодь – на пиво і
тоніки, а в Європі у великих містах ставлять молочні автомати. В США
діти в школах п’ють молоко за державний кошт. Міняючи культуру
споживання молока, розвиваючи чесні взаємовідносини в молочній галузі,
гарантуючи розвиток самодостатніх українських власників корів, ми
зможемо отримати не тільки якісне харчування нації, але й допоможемо
відродити економіку українського села.
Розмову вела Наталія КАРПЕНКОВА. Фото автора
