Поговоримо про кір
Одна з найактуальніших проблем людства впродовж усієї історії його існування є боротьба з інфекціями. Ще у позаминулому столітті середня тривалість життя становила 37 років – передусім через високу смертність від інфекційних хворіб, особливо дітей у віці 5–10 років.
Високі показники інфекційної захворюваності утримувалися до ери відкриття антибіотиків і винайдення вакцин проти інфекцій, які відтоді почали вважати керованими. Приміром, вакцинація проти кору була запроваджена у 1967 році і завдяки цьому вже за кілька років захворюваність на кір зменшилася у 50 разів.
ВООЗ планувала ліквідувати поширення кору на європейському континенті. Натомість сьогодні читаємо «зведення» нових спалахів, які спричиняють щонайменше нерозуміння ситуації, а то й паніку серед населення. Непокоїть захворюваність на кір, бо це керована інфекція, яка відбувається одночасно зі зниженням обсягів профілактичних щеплень.
Досвід вакцинопрофілактики вірусних інфекцій свідчить, що стійке зниження захворюваності можливе лише у разі охоплення щепленнями понад 95 відсотків сприйнятливого населення.
В Україні за останні роки щеплено проти кору, паротиту та краснухи – 67 відсотків. Думаю, коментувати це не потрібно. У цивілізованому світі таких «прогалин» із вакцинацією не спостерігається і ситуація із кором та іншими керованими інфекціями більше благополучна. Завдяки ефективній вакцинації впродовж останніх 40 років смертність від кору зменшилась на 78 відсотків. Що маємо на Львівщині?
Станом на 8 лютого поточного року у Львівській області зареєстровано, згідно з первинними діагнозами – 350 осіб, з них діти – 263 (по заключних діагнозах за січень 173 випадки, діти – 120). Ріст захворюваності відбувається в основному за рахунок дитячого населення, питома вага захворілих дітей становить 76 відсотків.
З початку року в заклади охорони здоров’я госпіталізовано 192 особи, з них 133 дитини. Найбільше випадків зареєстровано у м. Львів. Захворіло 209 осіб, з них 161 дитина (згідно первинних діагнозів). Найвищі рівні захворювання у м. Львів, Пустомитівському, Жовківському, Яворівському та Городоцькому районах. На Стрийщині 5 випадків серед дорослих і 3 дітей.
Дієвим профілактичним засобом є щеплення. Його можна зробити як дітям, так і дорослим. Львівщина в достатній кількості забезпечена вакциною для профілактики кору. Специфічного лікування від кору немає. Єдиний надійний захист – вакцинація. Дехто прогнозує ще й спалахи дифтерії з настанням холодів. На збільшення нещеплених впливає відмова від вакцинації, її несвоєчасність.
На жаль, частка лікарів (досить кваліфікованих у своїй галузі), не маючи достатньої фахової підготовки в питаннях імунопрофілактики, роблять помилкові висновки і нав’язують їх своїм пацієнтам. Не думаю, що нейрохірург, кардіохірург, не маючи достатнього рівня підготовки з вакцинації, може якісно проконсультувати пацієнта з цього питання. Але в Україні це чомусь досить поширена практика.
Нерідко такі лікарі-«порадники» плутають назви вакцин, не знають їх складу, наприклад, не знають, що, скажімо, вакцина від гепатиту В не містить живого вірусу, тому не може спричинити післявакцинального гепатиту. Та й населення відмовляється від щеплення через банальні незнання.
Наприклад, вважає кір хворобою, яка минає без тяжких наслідків. Однак це не так – кір дає ускладнення у вигляді корового енцефаліту, корової пневмонії, ураження зору аж до сліпоти. Також трапляються летальні випадки – 1 на 1000. Суттєво впливає на рівень захисту населення від інфекцій недотримання графіка вакцинації (через індивідуальний стан пацієнта, у разі збоїв поставок вакцин).
І, нарешті, не слід ігнорувати ще одну причину можливих епідемій – інфекційні збудники схильні «мутувати», змінювати свої властивості під впливом нашої активної протидії (застосування вакцин та сироваток, противірусні, протибактеріальні, імунні препарати). А збудник, що набуває нових властивостей, може спричинити захворювання навіть в особи, яка раніше була якісно вакцинована проти цієї хвороби.
Так звані «дитячі інфекції», серед яких є і кір, проти яких знайдено надійні засоби боротьби – вакцини – продовжують забирати життя не лише дітей, а й дорослих. Внаслідок контакту зі збудниками інфекцій (мікробами чи вірусами) у людини формується тимчасовий або постійний імунітет. Імунопрофілактика дозволяє виробити імунітет до контакту зі збудниками, тобто уникнути захворювання.
Наш національний календар щеплень створює можливості для максимально безпечного проведення вакцинації. Він є наближеним до західних календарів щеплення, що забезпечує профілактику завезення інфекційних хворіб в Україну.
Таким чином, можемо вважати, що імунопрофілактика є одним з великих досягнень у медицині, оскільки допомагає не допустити розвитку інфекційного захворювання, а якщо і хворіти, то в легкій формі, що в свою чергу забезпечує мінімальний ризик ускладнень, спокій батьків за здоров’я своєї дитини.
Василь КУБАШ,
завідувач поліклінічного відділу Стрийської міської дитячої лікарні
