Знають і дорослі й діти, при пожежі 101 дзвонити
Цьогоріч минає 10 років, як указом Президента України було затверджене 17 вересня Днем рятувальника. «Фортуна» не раз писала про будні й свята сміливих і рішучих рятувальників, які попереджають та ліквідовують пожежі, аварії й катастрофи, знешкоджують боєприпаси, рятують людей на воді, виносять з вогню, дістають з-під уламків. Сьогодні маємо нагоду напередодні свята подякувати за мужність, шляхетні та сміливі вчинки, тим, хто рятує чужі життя, щоразу ризикуючи своїм, але скромно зазначаючи, що це всього-на-всього їхня робота.
Усім відома приказка: «вустами маляти – говорить істина», тому героями нашої статті є братики – шестирічний Іванко та чотирирічний Остапчик Приставські, які нашому кореспонденту Марії Пак розповіли все, що знають про пожежників з якими познайомилися під час презентації журналу «Фортунчик» (на фото провідний інспектор Стрийського РВ ГУ ДСНС Іван Веселовський).
– Хлопці, ви знаєте хто такі пожежники?
Іван: Так. Це такі люди, які гасять пожежу.
– А як вони гасять пожежу?
Остап: За допомогою шлангу з водою. В них є така спеціальна машина.
– Яка форма в пожежника ви знаєте?
Остап: Пожежник має червону форму і шолом. В нас теж є шоломи пожежників, але в Івана чорний, а в мене червоний.
– А ви б хотіли бути пожежниками?
Іван: Остап хоче. А я хочу стати поліцейським.
Остап: Я хочу бути пожежником-бетменом, а Іван – поліцейським-суперменом.
– І ти, Остапчику, не боявся б іти в будинок, який горить? Ти такий сміливий?
Остап: Так, я б не боявся, бо треба допомогти людям. В мене би був шолом і маска, і ще такий захисний костюм, щоб мене не пекло. Я сам уже знаю як погасити вогонь.
– Хлопці, а ви бачили колись справжніх пожежників?
Іван: Так. На святі журналу «Фортунчик» ми навіть з ними фотографувалися. Нам дуже сподобалося.
– А машина пожежна вам сподобалася?
Іван: Так. Там є труба така м’яка і величезна, з самого верху є така металева штука і ще така величезна дірка. А ще є драбина, щоб лізти, якщо великий будинок і треба залізти у вікно або на дах.
Остап: І в шлангу є дуже багато води, взагалі нескінченно. Правда, та вода все може погасити, сонечко навіть, якщо воно таке гаряче?
– Ні, Остапчику, сонечко не треба гасити, воно джерело тепла і світла на Землі. А чим ще крім води можна гасити пожежу?
Іван: Піною, піском або можна ще, якщо вогонь не великий, попробувати його бити курткою так, щоб він перестав горіти.
Остап: Ми бачили по телевізору такий мультик «Фіксики» і там була в хаті пожежа. Дорослі вже встигли вийти, але дитину забули. І хлопчик Дім-Дімич сам гасив її, поки приїхали пожежники і врятували його. Вони по драбині через вікно вилізли і його забрали.
– А ви знаєте яких правил треба дотримуватись, щоб не виникла пожежа?
Іван: Не давати дітям сірники.
Остап: Бо Іван одного разу запалив сірник, я хотів у нього забрати і викинути на вулицю, але я попікся.
Іван: І в Остапа, і в мене тоді так на пальчику щось напухло і сильно пекло.
– А що ще не можна робити?
Остап: Пхати пальчики в розетку і ще якісь предмети такі маленькі, що вони можуть туди залізти.
Іван: Ще не можна, щоб дорослі включали газ і кудись відходили, бо він може погаснути і плита може вибухнути. Але, Марія, ти знаєш, мені навіть мама одного разу дозволила самому витягнути шнур з розетки.
Остап: А я трошки підросту, тоді мама мені теж дозволить витягувати шнур з розетки. Мені вже 4 рочки, ще 1 рік, і мама мені дозволить.
– Як ви думаєте, пожежники це герої?
Іван: Герої, тому що вони не бояться заходити в будинок, який горить і рятувати людей.
Остап: …І ще домашніх тваринок.
– Знаєте, хлопці, що у рятувальників-пожежників буде професійне свято. Щоб ви їм побажали?
Іван: Мама каже, що найкращий подарунок їй, коли ми слухняні. Тому ми самі постараємося не забувати правила пожежної безпеки та не пускатимемо свого кота на високе дерево.
Остап: Не гратимемося сірниками, і якщо буде біда дзвонитимемо 101. А ще ми зробили саморобки з «Фортунчика» і можемо їх подарувати пожежникам.
Ось такі кмітливі й веселі діти у нас ростуть. А тим часом у 8 Державній пожежно-рятувальній частині м. Стрия рятувальники перебувають у повній бойовій готовності двадцять чотири години на добу. Бо, як зазначає начальник Стрийського районного відділу ГУ МНС України у Львівській області полковник Віталій Штефан, першочергове завдання системи цивільного захисту – щоб кожна людина відчувала себе у безпеці, була впевнена, що у випадку надзвичайної ситуації природничого чи техногенного характеру на допомогу їй прийдуть професіонали.
Без зайвого пафосу зазначу, що рятувальники – справжні герої наших днів, які з честю виконують покладені на них завдання. Дякуємо вам за вірність обов’язку, постійну бойову готовність до боротьби з незваним лихом. Впевнена, що ви й надалі примножуватимете кращі традиції своєї професії, віддано і сумлінно служитимете обраній справі. «Фортуна» і «Фортунчик» бажає вам щастя, здоров’я, добра, якомога менше тривожних викликів та сухих рукавів. Нехай мир і злагода панують в Україні та у ваших родинах!
Наталія КАРПЕНКОВА. Фото Марії ПАК
