Обережно борщовик

Розпочався літній сезон – сезон масового відпочинку людей.Тому варто звернути особливу увагу на рослини, багаті на фітоактивні сполуки (фурокумарини), які під впливом сонця спричиняють сильні опіки. Відомі факти, коли після опіків, приміром, борщовиком, який містить фурокумарини, трапляються летальні випадки і відпочинок не завжди закінчується приємностями.

Побережжя Стрийської ріки вкрите зарослями борщівника, приваблює до себе людей, особливо дітей. З листя цієї рослини вони нерідко виготовляють усілякі прикраси, накриття, капелюшки, тощо. Такі, на перший погляд, невинні заняття призводять до прикрих наслідків.

Днями хлопець, який прийшов на прийом у дерматологічний кабінет поліклініки, скаржився на болючі висипання на шкірі обличчя. Пізніше з’ясувалося, відпочиваючи на березі річки він із стебла борщовика змайстрував собі сопілку. Через дві години губи дитини і шкіра на обличчі різко почервоніли, припухли, покрились пухирями. Така ж висипка  появилась на шкірі кисть. Хлопець не міг відкрити рота через біль. Аналогічний випадок стався з молодою жінкою, яка звернулась до дерматолога зі скаргами на висипання на шкірі вух і шиї. Пізніше вона розповіла, щоб уникнути сонячного удару, вирішила зробити собі з листків борщовика капелюшок. Ще один випадок запам’ятався. Чоловік листками борщовика відганяв комарів. Вся спина, тулуб, кінцівки були в пухирях та виразках. Чоловік не міх ворохнутися від болю.

Загалом  з початком теплої літньої пори за допомогою до дерматолога звернулися  вже біля десятка мешканців міста і району.

Коли сік борщовика попадає на шкіру, то через декілька годин, а той днів у зоні контакту (найчастіше на шкірі стопах чи інших відкритих місцях) з’являються почервоніння, припухлість, шкіра стає гарячою на дотик, болючою, інколи свербить. У випадку різко вираженого запалення утворюються пухирі, які можуть тріскати утворюючи виразки, дефекти шкіри, з наступним рубцюванням та пігментацією. Підвищується темпе­ратура, починається лихоманка.

* * *

Цікаво, що бать­ків­щиною борщовика є Кавказ і Північна Америка. У після­воєнні роки, як цін­ну кормову культуру для тварин, по роз­порядженні Сталіна посадили майже на всій території краї­ни. Справу Сталіна з розве­дення борщовика продов­жив Хрущов, а потім Брежнєв. Тваринники борщовик не сприйняли, оскільки молоко корів, які його вживали було гіркувате. До того ж з’ясувалось, що ця рослина – отруйна. Розведення борщовика припинили, але він, як кажуть вир­вався на волю і почав інтенсивно розмножуватися завойовувати  великі території.

Борщовник – дворічна трав’яниста рослина з родини зонтикових, росте на вапнякових грунтах, на берегах річок та в лісах, дуже поширений на Стрийщині. Її стебло пряме, бородачасте, висотою від 1 до 4 метрів, у діаметрі 3-5 см. Листя кругле, зверху зелене, волосисте, знизу білувато пухнасте. Довжина пластинок листка 50-60 см. Квіти білі, зібрані у складні парасольки, діаметром 15-25 см листка.

У зв’язку з цим закликаємо жителів Стрийщини бути обережними при безпосередньому перебуванні біля борщовика на річці, полі чи в лісі. При перших проявах дерматиту (висипань) необхідно звернутися до лікаря-дерматолога. Правильно поставити діагноз та призначити лікування може тільки спеціаліст.

М. ДАШКО, доцент кафедри дерматології,

венерології Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького.

О. ДАШКО, лікар Стрийської міської поліклініки.