ДЕЩО З МУЗЕЙНОЇ КОЛЕКЦІЇ. ГРОШОВІ ЗНАКИ УКРАЇНИ ХХ СТОЛІТТЯ
Вперше на широкий загал музейники представили 64 унікальні паперові купюри, які у той чи інший час були в обігу в Україну ХХ ст. Ідея експозиції, як і її інформаційне наповнення, належить науковій працівниці Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» Діані Іванчук. Оглянути її можна у малій залі меморіального музею «Борцям за волю України».
Пані Діана розповіла, що працювати над виставкою грошових знаків було надзвичайно цікаво. Класифікувала і описувала купюри у хронологічному порядку. Перші відвідувачі у захваті. Бо як з’ясувалося, знання у цій сфері у пересічних людей доволі примітивні. «Пізнають радянські рублі, відривні купони та перші гривні. Тому, ця виставка відкриття різноманітного світу грошей. Звичайно, нумізмати обізнані та хочеться, щоб якомога більше людей розширювали горизонти різних історичних процесів, а гроші один з невід’ємних атрибутів держави і Україна не виняток», – каже Діана Іванчук.
Ось кілька фактів, щоб зацікавити наших читачів відвідати цю виставку. Після відновлення української національної державності 1917 р. з’явилась необхідність випустити власні гроші. Ухвалою Української Центральної Ради від 19.12.1917 року було вирішено випустити перші кредитні білети номінальною вартістю 100 карбованців. Вони були віддруковані в одній з українських друкарень Києва і з’явилися в обігу вже 24 грудня того ж року. Це були перші паперові Гроші, на яких було поміщено зображення державного герба України – тризуба і написи українською мовою. Одночасно на банкнотах цієї емісії бачимо написи російською, єврейською та польською мовами.
Відкриттям для більшості будуть «бофони» (скорочення від «бойовий фонд») — однобічні (рідше двобічні) грошові документи (квитанції) з національною символікою та символікою ОУНР і УПА й відповідними написами (або тільки із символікою, без написів), із фіксованими номіналами чи без номіналів. Уповноважені особи від імені ОУН чи УПА видавали їх населенню за добровільно внесені, стягнуті як контингент, реквізовані кошти, у вигляді готівки, іноді продуктів харчування, одягу тощо. Крім суто фінансової ролі бофони також виконували агітаційну функцію, тому їх використовували в повстанській пропагандистській роботі. Окремі купюри передруковувалися в загонах оунівців на периферії, де майстри на пластинках із грушевого дерева і ясена різали кліше для серійних випусків грошей. Відомі святкові різдвяні серії бофонів, на яких зображувалися мрії і сподівання українських повстанців. На купюрі «10» зображена Кремлівська стіна, до якої через площу біжать українські вояки з косами і шаблями в руках, деякі залізли на вежу, зірвали верхівку з зіркою і намагаються установити український національний прапор. Загалом, за період 1939-1954 рр. випущено у світ близько 500 різновидів бофонів, які були у вжитку щонайменше у 12-ти областях України та Білорусі, а також частково на території Австрії, Німеччини, Польщі, Словаччини та Чехії.
Історія грошей незалежної України починається в 1991 році з відривних купонів. З вересня 1991 року Центральний банк РФ перестав постачати в Україну готівкові рублі і молода незалежна держава, крім низки економічних проблем, постала перед проблемою відсутності власної грошової одиниці. У січні 1992 року паралельно з рублем в обіг було випущено тимчасову (як планувалося, на 4-6 місяців), грошову одиницю – купоно-карбованець багаторазового використання. Який, втім, перебував в обігу до вересня 1996 року до введення гривні, заповнивши до квітня 1992 року весь готівковий оборот, витіснивши рубль.
Ця виставка універсальна та унікальна водночас бо зацікавить кожного від дитини до людей поважного віку. Кажуть: «Щастя не в грошах, а у їхній кількості». А для музейників – щастя у кількості відвідувачів, які духовно збагатяться, почерпнуть щось цікаве і в нових виставках. А ідей та матеріалів у архівах вистачає, щоб дивувати та навчати культури дозвілля.
Наталія КАРПЕНКОВА. Фото автора
