АРТТЕРАПІЯ ДЛЯ ДУШІ ВІД ЛІЛІЇ ЛУНИЧ
ЯК ХРАМИ – НАМОЛЕНІ, ТАК ВИСТАВКОВІ ЗАЛИ МАЮТЬ СВОЮ ОСОБЛИВУ СУТНІСТЬ, БО КОЖЕН ХУДОЖНІЙ ТВІР ЗАЛИШАЄ ЗА СОБОЮ НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ ПОСМАК. А НИНІ ЦЕ СПРАВЖНІЙ АРОМАТ САДУ ТВОРЧОЇ ДУШІ ЛІЛІЇ ЛУНИЧ, ТРЕТЯ ПЕРСОНАЛЬНА ВИСТАВКА ЯКОЇ ПІД ПРОМОВИСТОЮ НАЗВОЮ «САД МОЄЇ ДУШІ» ВІДКРИЛАСЯ НЕЩОДАВНО У ВИСТАВКОВОМУ ЗАЛІ СТРИЙСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ «ВЕРХОВИНА» ПО ВУЛ. ШЕВЧЕНКА, 107.
Лілія Лунич – художниця, майстриня декоративно-ужиткового мистецтва викладачка ДМШ с. Братківці. народилася 3 січня 1984 року в мальовничому гірському селі Жупани на Сколівщині. Навчалася у Стрийському художньому училищі за спеціальністю «Живописець. Художник по дереву». Вищу освіту здобула у Прикарпатському національному університеті ім. Василя Стефаника за спеціальністю «Психолог-викладач». З 2014 року працює викладачем мистецьких дисциплін у Дитячій школі мистецтв села Братківці. Проводить майстеркласи, виставки, бере активну участь у мистецькому житті Стрийщини. З 2021 року – активна учасниця ГО «Спілка творчих людей», учасниця всіх виставок і проєктів Спілки, зокрема – виставок «З любов’ю до України», «Мій янгол». В доробку художниці – ряд мінівиставок: виставка авторських ялинкових прикрас «Різдвяна казка» (2020 р.), виставка листкового живопису «В обіймах осені» (2021 р.), виставка витинанок «Трагічні сторінки історії України» (2022 р.), виставка петриківського живопису «Мальовнича Україна» (2025 р.), виставка листкового живопису «Барви осені» (2025 р.). У 2022 році відбулася перша персональна виставка мисткині «Душі моєї творчі два крила» (у Виставковому залі Стрийського краєзнавчого музею «Верховина») що налічувала понад 70 робіт у різних техніках (живопис, витинанка, петриківський розпис). А в липні 2025-го – друга виставка живопису «Барви моєї душі» – в історико-краєзнавчому музеї Миколаєва, що на Львівщині. Такі стислі біографічні рядки чудової талановитої мисткині й надзвичайно світлої великої душі людини – Лілії Лунич.
«Ми вже вдруге прекрасну виставку Лілії проводимо в літню спеку, – відкрив захід директор Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» Микола Закусов. – І погода нам дійсно нагадує про той сад творчої глибокої душі нашої художниці: літня сонцесяйна спека і яскраві радісні усмішки, що не сходять з облич усіх присутніх. І о цій прекрасній порі, коли все дійшло свого максимального розвитку, ми знову ж таки бачимо професійний ріст Лілії Лунич.
За доброю галицькою традицією розпочався захід благословенням парохом с. Мельнич, Журавненського деканату УГКЦ отцем Ігорем Гілецьким – багаторічним другом сім’ї мисткині. «Пам’ятаю Лілю ще зі студентських років. Чудово знаю її чоловіка Миколу. Особливо приємно, що поєдналися такі два таланти – Ліля в живописі, а її чоловік – в роботі з деревом. А ще він входить в нашу церковну спільноту Лицарів Колумба. Це глибоко релігійна родина. Якщо ж Бог у сім’ї та в родині на першому місці, все інше буде на своєму. Тому бажаю, щоб ви у вашому серці, у вашій сім’ї, розкривалися всіма гранями українських талантів» – розповів о. Ігор.
Від міської влади привітала мисткиню заступниця начальниці Управління культури, молоді та спорту Стр
ийської міської ради Юлія Курилишин: «Глянеш на Лілю – така тендітна, делікатна… А це – цілий всесвіт, що розкривається у її творах!.. Добре знаю Ваші роботи й завжди зачарована ними. Ви дуже працьовита, маєте свою мистецьку ідею і вмієте її нести. Але найважливіше, що Ви вмієте нею обдаровувати всіх нас».
Приєдналася до привітань і начальниця відділу з питань культури національностей та релігій Управління культури, молоді та спорту Стрийської міської ради Наталія Катерняк-Трух: «Твої картини – це світло і радість. Це те, що надихає. У мене в кабінеті висять дві картини, які подарувала мені пані Ліля. І коли мене запитують, хто автор, я завжди кажу, що це надзвичайно світла, позитивна, добра і мила людина, талановита художниця. Це без перебільшення, це щиро і від душі. А ще у наш нелегкий час її твори зцілюють і вселяють тверду віру в нашу Перемогу. Бо з нами Бог. Ми віримо, що наш небесний Батько завжди поруч, завжди нам допомагає і захищає. Бо якщо не Отець небесний, то чому ми сьогодні тут? Чому Україна досі стоїть? Чому ми не зазнали поразки? Адже сили незмірні. Адже по логіці речей на початку 22-го, здавалося – все закінчено. Але ми, українці, віримо! Молимося і віримо в те, що наш небесний Отець нас не покине, і Перемога буде за нами! Щиро бажаю, щоб наш небесний Отець завжди провадив тебе, твою гарну українську родину. І щоб ти завжди мала чим надихатися для твоєї прекрасної творчості. Адже твої картини справді лікують, бо вони вселяють надію, віру у добро і нашу Перемогу» – зазначила п. Наталя.
Привітала подругу, колегу і товаришку по ГО «Спілка творчих людей» очільниця спілки, художниця і громадська діячка Наталія Семків. Адже Ліля – членкиня Спілки, що стояла біля початків її створення, учасниця ряду мінівиставок, всіх колективних виставок цієї молодої активної громадської формації творчих особистостей: «Ліля чуйно відгукувалася на всі наші прохання і ніколи не відмовляла. Це людина абсолютно толерантна, і по доброті своїй, напевно, важко знайти когось подібного. Я дуже рада, що в нашій спілці є така талановита особистість, людина з великої букви, з якої випромінюється одна доброта, одна щирість, одна теплота! В кожній картині доброта, щирість, тепло і світло, яких зараз так бракує! Тому я дуже рада, що ти в нас є! Бажаю тобі не зупинятися, творити! Творити на благо нашій країні, на благо нашій родині та нашій спілці!».
Говорили присутні й про унікальні своєрідні підходи Лілії до малярства, про особливі техніки при використанні листочків і абсолютно різних підручних засобів, про її особливий хист роботи з аквареллю…
Поділилася своїми творчими планами й ідеями і сама мисткиня. А ще розповіла, як народжувалася виставка: Перша думка про виставку мені прийшла ще в листопаді. Мені захотілося щось цілком нове. Вона особлива – бо я заклала в неї АРТТЕРАПЕВТИЧНИЙ зміст – щоб справді мистецтво стало ліками для наших зранених душ…
В нас зараз дуже багато болю, страждань, переживань, дуже багато тривог… Майже в кожній родині важкі втрати. Тому я хотіла зробити свою виставку острівцем спокою, доброти, любові й краси. Вже давно психологи дослідили, що найкращими ліками для зраненої психіки є творчість. Це беззаперечний факт. А ще – спілкування з живою природою. Це квіти, це краса наших гір, полів… Наша природа прекрасна! Справді, Україна наділена такими чудовими краєвидами!.. Тут є чим надихатися, є над чим творити і хочеться, щоб людина справді частіше зупинялася й милувалася цією красою. Тому я рада, що ви завітали в сад моєї душі. Хочу, щоб ви вийшли звідси тільки з добрими емоціями, з радістю, щоб оці творчі миттєвості залишали світлий слід у ваших душах. Коротенько про експозицію: більшість робіт нові. Це акварелі. Чому акварелі? Бо для мене це справді терапія. Акварель – дуже складна техніка, але особлива. Вона дозволяє художнику фантазувати, імпровізувати, створювати цікаві, несподівані ефекти. І водночас ти сам дивуєшся – й відпочиваєш душею…
В першій залі – квіти, серія «Чари рідної землі». Мене завжди зачаровують квіти… Є кілька пейзажів… Є різні серії робіт… А найновіша – присвячена нашому прекрасному місту: серія «Розцвіли магнолії в Стрию». Наразі це чотири роботи, але я планую її продовжити, бо справді кожна наша весна в Стрию особлива. Коли зацвітають магнолії, я просто йду й відпочиваю душею.
… А вчора увечері мені написав Михайло Шмигельський, що мені привезуть подарунок… І мені привозять деревце магнолії!.. Я була вражена! Я не могла описати своєї радості!.. Насправді Михайло знає, як я люблю магнолії. Він тішиться, що я продовжую його проєкт «Стрий – місто магнолій», який справді уже багато років представляє наше місто.
А сама ідея виставки почалася з… вірша. Мої найближчі друзі й рідні знають, що деколи я пишу вірші. Дуже рідко, але буває, що душа просить поетичної думки… І от я написала вірш, а потім вже почала роздумувати над своєю майбутньою виставкою.
Сад моєї душі
Заходіть! Я запрошую, друзі, у сад…
Де щебечуть птахи на гіллі,
прославляючи велич небесну.
Сад моєї душі, що квітує
і манить красою весняних балад,
Де цвіте кожен пагін,
кожна квітка шепоче
лагідно пісню чудесну.
Відчиняю вам хвірточку,
знімаю замки. Нумо, заходьте у гості!
Тільки єдине прохання до Вас:
залишіть біля входу
свої біди та думи важкі,
Залишіть там біль та життєві тривоги.
Тільки серце беріть та усмішку ясну.
Зайдіть вільними, чистими,
біля входу витерши ноги.
Заходіть! Я запрошую в сад моєї душі.
Тут є вічна весна,
завжди затишно й тепло.
Загорніться в красу
і вслухайтеся в барви ясні.
Відчиняю Вам душу мистецьку свою
і дарую красу її щиро й відверто…
Заходіть! Я запрошую, друзі!
Вітали мисткиню чоловік Микола, діти Дарина, Дмитро та Маркіян, мама Галина Михайлівна.
Приємним сюрпризом для самої Лілі стала присутність на виставці її колишньої викладачки Людмили Олексіївни Луців. Людмила Олексіївна – майстриня петриківського розпису родом із самої Петриківки. Саме вона у стінах художнього училища навчила і на все життя вклала в Ліліне серце надзвичайну любов до петриківського розпису:
– Я дуже рада потрапити на такий чудовий захід до цієї прекрасної світлої людини. Її роботи – це вся її душа. До речі, це моя перша дипломниця. Це щастя – коли ти маєш за своє життя хоча б двійко-трійко таких учнів, як Лілія. Це настільки працьовита, талановита в усьому людина! І мені хочеться побажати їй подальших творчих злетів, щоб сад її душі безконечно розквітав.
Прикрасили захід чудові музичні композиції, які виконували колеги мисткині – викладачі Дитячої школи мистецтв с. Братківці. Своїм ангельським співом потішила присутніх Любов Трескот – викладачка вокалу, у супроводі неперевершеної піаністки та викладачки фортепіано Наталії Савки. На завершення свята своєю щирою дитячою безпосередністю та відчуттям музики вразила всіх донечка добрих друзів художниці Юстинка Вороняк, танцюючи під «Забутий вальс» Шопена. А сама Наталія Савка додала:
– Твої картини мають одну властивість, про яку ти навіть не здогадуєшся. Вони навіть в тиші – кожна має свій звук. Дивлюся на картину – і одразу собі уявляю відповідну музику… Я хочу тобі побажати, щоби твоя весняна палітра давала тобі багато ідей, літня їх втілювала, а осіння надихала ті плоди зібрати й зробити ще не одну таку виставку, зима ж дарувала час роздумувати над новими проєктами.
Вітали художницю чоловік Микола, діти Дарина, Дмитро та Маркіян, мама Галина Михайлівна. До речі, на відкритті виставки рідні та друзі Лілі змогли ближче познайомитися не тільки з художнім доробком талановитої мисткині, але й у неформальній атмосфері відчути на смак, в прямому сенсі цього слова, ще одне її творче захоплення.
– Як мама, дружина і просто українка, знаю що справжня любов і добре ставлення проявляється не тільки у словах, але найбільше в діях. А красиво приготована і смачна їжа – це один з проявів любові й турботи до найближчих. Тому я вже багато років веду свій фейсбук-альбом “Творчі смаколики”, пропагуючи особливу кулінарну естетику у звичайних домашніх умовах, для простих людей та сімей, без штучних інстаграмних картинок.
Хто слідкує за мною, знає з якою любов’ю я готую для рідних.
Того дня для гостей свого мистецького саду Ліля приготувала особливе пригощення: прямокутний торт “Літній сад” з унікальним поєднанням свіжих смаків літа, що давно мріяла зробити. Класичні бісквітні коржі, ніжний крем-маскарпоне і полунично-мангова начинка, надзвичайно гармонійна і барвиста, додали цьому торту неймовірної свіжості та унікальних смакових якостей.
А легке невимушене оформлення з вафельного паперу та живих квітів створило враження справжньої літньої естетики. Як призналася сама авторка цього кулінарного шедевра, лише на оформлення декором пішло більш як дві години. І вкотре подумалось – безумовно: талановита людина – талановита в усьому!
Залишається лише додати, що Лілія Лунич – справді багатогранна творча особистість. Серед її художніх уподобань не тільки живопис, петриківський розпис, але й писанкарство, і вишивка, й іконопис, і витинанки, і книжкова ілюстрація. А її вихованці неодноразово були дипломантами й переможцями міжнародних, всеукраїнських та обласних конкурсів. Бо навчає їх не тільки мистецтву, але й баченню краси життя. Адже в центрі її творчості завжди залишається Любов до життя, до рідної землі, розвиток української культури та збереження народних традицій. За період повномасштабного вторгнення мисткиня, окрім педагогічної діяльності, займається громадською роботою, бере участь у благодійних аукціонах, виставках, майстер-класах на підтримку ЗСУ.
– Наймиліші серцю миті теплої зустрічі, з людьми, для яких завжди відчинена хвірточка у “сад моєї душі”, – написала на своїй сторінці у Facebook мисткиня, публікуючи пам’ятні світлини. – Дякую Вам всім, мої люди, що розділили цей прекрасний день зі мною та посиділи на лавочці у затінку мого квітучого саду.
Виставка продовжує діяти. Отож, обов’язково завітайте до Виставкової зали по вулиці Шевченка, 107 й отримайте неймовірно солодкий ковток свіжого сонячного позитиву для арттерапії власної душі від чудової мисткині Лілії Лунич.
Галина ПУГА-ДАНИЛЬЦІВ, фото авторки
Читайте також:
