БЕРДЯНСЬК-2012: МУЛЬТИКУЛЬТУРНИЙ МАРШ
так. Це місто, що живе в стані перманентної гостинності, нещодавно
зібрало близько 50 медійників з усієї країни на XV Всеукраїнський
фестиваль журналістів «Азовське літо-2012». В основному учасниками події
стали члени Національної Спілки журналістів, а також Співдружності
рекламно-інформаційних видань України, куди входять і газета «Твоя
Фортуна» (Дрогобич) та «Фортуна+ТВ» (Стрий).
Бердянці чекають всю Україну
{mosimage}Безумовно, масштабний фестиваль не міг уникнути офіційних заходів з
конференціями, зустрічами з керівництвом міста, депутатами і
громадськими діячами. І хоча запланована зустріч з Миколою Азаровим
зірвалася з особистих причин Прем’єр-міністра, мер Бердянська Олексій
Бакай гідно справлявся з інформаційним зацікавленням прибулих
журналістів і нагороджував авторів кращих публікацій про минулі
фестивалі призами.
Туристи (вони ж основні інвестори міста) завжди бачать і відчувають
реальний рівень підготовки Бердянська до їх прийому, що фактично
відображає ставлення курорту до своїх гостей. Говорячи про естетичні
особливості цього азовського міста, справедливо зауважити, що він багато
в чому увібрав в себе невимушеність Ялти, оформивши центральний
проспект Леніна і частину набережної в, притаманному кримському курорту,
стилі. Тут – вікова, часом полістилева архітектура, зелені сквери і
парки, фонтани, що світяться, яскраві кафе, біля яких за клієнтами
«полюють» вуличні художники, а також виставки і вистави на
імпровізованих майданчиках.
{mosimage}Чимало в характері Бердянська й одеського колориту. Хто тут бував,
безсумнівно, фотографувався на тлі гумористичних пам’яток бичку, осетру,
жабі, сантехніку, дачникам та іншим персонажам. Нещодавно, до речі,
місто презентувало свою нову архітектурну ідею, встановивши на
центральному проспекті жартівливий пам’ятник відпочиваючим, у вигляді
кам’яної ручної поклажі.
Втім, лінія мультикультури в сучасних традиціях Бердянська на цьому не
закінчується. Місто вирішило зайняти нішу українського Голівуду,
відкривши в 2010 році на перетині вулиці Горького і проспекту Праці свою
алею Слави. Тут, як і в Америці, щорічно розміщують пам’ятні зірки з
іменами видатних людей, які зробили внесок у розвиток Бердянського
міжнародного кінофестивалю. Першими увічненими тут героями стали народні
артисти СРСР Георгій Жженов і Віктор Степанов (президент чотирьох
перших Бердянських кінофестивалів). А 1 червня цього року колекцію
розширили іменами народних артистів України Володимира Талашка та
Михайла Голубовича.
{mosimage}Місто-оздоровниця, місто-готель
це не просто територіальне розширення. Щороку Бердянська коса
забудовується новими готелями, базами відпочинку, санаторіями та
розважальними закладами. В рамках фестивалю журналістам презентували
багато з таких об’єктів. Звичайно, в першу чергу, місто приваблює своїми
оздоровницями. Унікальними бердянським грязями і мінеральними водами
аналогічними тим, що видобуваються в відомих західноукраїнських
джерелах, давно славляться клінічні санаторії «Бердянськ» і «Лазурний»,
що входять до ПрАТ «Приазовкурорт». У цьому місці успішно лікують людей
вже 110 років (!) Допомагаючи справитися із захворюваннями
опорно-рухової системи, ДЦП, цукровим діабетом, серцево-судинними
захворюваннями та проблемами шлунково-кишкового тракту, позбавитися від
безпліддя.
{mosimage}На початку 2000-х тут створили нові спеціалізовані відділення
реабілітації хворих. Санаторії облаштовують сучасною апаратурою і
установками для лікування та діагностики, хоча радянська стилістика живе
тут до сих пір. Напевно, тому ціни на послуги в цьому місці дуже
доступні. Як виявилося, в Бердянську є і 4-зірковий готель – «Артурс».
Просторі басейни, вишуканий комфорт в обстановці, напевно, виправдовують
відповідні цьому рівню ціни, проте відпочинок тут, звичайно, не для
середньостатистичного українця.
А от у сегменті доступних за азовським мірками баз відпочинку справжнім
відкриттям стала «Аркада». В оточенні декоративної романтики блискучої
японської сакури, реалістичних екзотичних тварин і рослин тут можна
поплавати в обрамленому «кварцовим» світлом басейні навіть вночі.
Корпуси виконані в дереві, а по всій території встановлені протикомарині
пристрої. Сервіс дуже суворий: керівництво намагається подарувати своїм
відвідувачам відчуття перебування на турецькому курорті.
Екстер’єр ж бази відпочинку «Славутич» назавжди запам’ятається навіть не
акуратним оформленням корпусів, а музичним супроводом своїх клієнтів,
причому на вулиці. Новачки не відразу розуміють, звідки ллються приємні
ноти класики: колонки ж тут заховані в спеціальних металевих боксах, які
визирають невеликими капелюшками з квіткових клумб і алей.
Пальма першості серед дитячих таборів традиційно у табору «Червона
гвоздика». В цьому плані Бердянськ тримає марку, приймаючи на відпочинок
дітей навіть з-за кордону, користуючись особливою популярністю у
дітвори з нафтових регіонів Росії.
{mosimage}Найбільш захоплюючий сімейний відпочинок в Бердянську можна отримати на
базі відпочинку «Райський куточок». Тут є і корпуси дитячого табору, і
сімейні номери. Передбачено п’ятиразове харчування. Є величезна актова
зала, де дітей розважають, якщо на вулиці негода. Але найбільш
захоплююче – власний зоопарк, в якому живуть поні, страуси, кролики,
олені. А просторий пляж облаштований з європейським шиком.
Незмінною гордістю Бердянська залишаються аквапарк, дельфінарій і
унікальний зоопарк. Серед відвідувачів в цих місцях вже чутна англійська
мова: вочевидь, гості Євро-2012 не забарилися-таки відпочити на
українських курортах перед футбольною сутичкою улюблених команд.
Органна душа Бердянська
Для будь-якого туриста Бердянськ залишиться непізнаним, якщо він не
побуває в римо-католицькому костелі Пресвятої Діви Марії. Мова зараз не
йде про релігійні вподобання кожного з нас, хоча, безсумнівно, цей храм є
одним з основних духовних центрів міста. Костел був споруджений, і в
ньому почалося релігійне життя в 2004 році – силами священника Здіслава
Зайонца, який приїхав сюди з Польщі. А в минулому році костел вийшов за
рамки духовного дому для віруючих і став улюбленим місцем поціновувачів
високої музики. Батькові Здіслава вдалося придбати в Німеччині справжній
орган.
що їх неможливо було вмістити в просторому храмі, тому більшість з них
насолоджувалися звучанням старовинного інструменту з вулиці. Щоб орган
зазвучав, в 2011 році батько Здіслав запросив до Бердянська музиканта із
Одеси. Зараз у місті є власні виконавці: мистецтву гри на органі стали
вчити в храмі дітей – учнів музичної школи.
був організований спеціально для приїжджих журналістів, юні обдарування
досягли разючих висот. Цікаво, що в програмі не тільки органні мелодії, а
й українські пісні під акомпонимент цього інструменту. Передати
насолоду від блаженних звуків класичної органної музики в тексті
неможливо. Упевнений, відвідування костелу Пресвятої Діви Марії залишить
чудові і незабутні враження у будь-якого туриста.
Фестивальний бум Азова
Виправдовуючи статус сучасного мультирозважального міста-курорту,
Бердянськ став засновником низки фестивалів. Крім журналістського, тут
проходять: фестиваль дитячої творчості, джазу, духових оркестрів,
творчості інвалідів, а також байкерські зльоти і знаменитий міжнародний
кінофестиваль. Медійники побували на показах конкурсних кінокартин,
гала-концерті за участю народних та заслужених артистів України, Росії,
Білорусі та інших країн. 31 травня журі кінофестивалю і актори
конкурсних фільмів дали прес-конференцію нашій журналістській делегації.
та Юрій Музика, заслужені артисти і актори Лев Пригунов (голова журі),
Влад Дьомін, Роман Богданов, Володимир Литвинов та інші. На питання про
рівень уже переглянутих конкурсних картин Лев Георгійович натхненно
заявив: «Рівень – приголомшливий. Слухи про загибель російського,
українського, польського, білоруського кінематографа сильно
перебільшені». У той же час, до розквіту кіномистецтва ще дуже далеко
… «Російський кінематограф колись врятували серіали. У певний момент у
нас з’явилася величезна армія нових, навчених за американськими
зразками, фахівців. Ні, нічого поганого в серіалах не бачу, ось тільки
дивитися їх неможливо (у залі лунає сміх – автор). Жарт», – пожартував
голова журі.
Поговорити на зустрічі встигли і про умови для відпочинку на українських
курортах. Якщо, наприклад, щодо Бердянська акторський склад одностайно
зійшовся на позитивній оцінці, то в інших населених пунктах артисти
побачили проблеми. Відпочинок на Арабатській Стрілці, в районі
Генічеська змусив когось з артистів шкодувати, що територія не
упорядкована, немає нормальних доріг. Бурхливо розмірковуючи про шляхи
вирішення цієї проблеми, акторський склад жартома запропонував зробити
Запорізьку область окремою державою – тоді, мовляв, все налагодиться
{mosimage}Говорити про конкурсні фільми на момент зустрічі члени журі, з очевидних
причин, відмовилися. Однак, як сказав Лев Пригунов, в їх суддівському
складі чудова одностайність: «Виявилося, що всі ми із задоволенням
дивимося будь-який фільм – поганий, хороший, середній. Нам все
подобається». Пізніше стали відомі підсумки конкурсу: кращий
телевізійний фільм – «Народжені круглими не вмирають квадратними»,
кращий серіал – «Гастроном № 1», краща жіноча роль – за Марією Шукшиною,
краща чоловіча – у Сергія Маковецького в цьому ж серіалі. Кращою
художньої стрічкою визнаний фільм «4 дні в травні», а кращою
короткометражною – «Хокку».Щоб розповісти про всі пригоди, які подарував
нам Бердянськ, не вистачило б і цілої газети. Проте, краще один раз
побачити, ніж сто разів почути, і один раз з’їздити, ніж сто разів
прочитати.
Як кажуть бердянці, ласкаво просимо в столицю азовського літа!
