Малайзія – гостинна й інтригуюча
{mosimage} Так хочеться літа, коли надворі зима! З’являється нудьга за сонцем, коли прокидаєшся в сутінках і з роботи повертаєшся затемна. Нестерпно прагнеш тепла, коли нечасті морозні дні змінюються похмурою хляпавкою із мокрим снігом та пронизливим вітром.
І малюєш у своїй уяві яскраві картинки морського узбережжя із чистою, блакитно-бірюзовою водою, розлогими пальмами, теплим піском. І все це у лагідних променях сонця. Точнісінько, як у рекламних роликах «Баунті». Теоретично знаєш, що є такі країни, де і в січні, і в лютому – пляжний сезон. Але реально це уявити важко.
{mosimage}Мені пощастило! Завдяки сприянню і відмінній організації прес-туру туристичною агенцією “Імпала-Тревел”, у складі групи українських журналістів я наяву побачила екзотичну країну вічного літа – Малайзію. Впродовж усього року температура повітря тут коливається між показниками +28 – +32. За годинником день завжди дорівнює ночі. Посушливої задухи тут не буває. Близькість океану і часті нетривалі дощі утримують високу вологість. А тропічні джунглі, які займають значну частину території країни, зробили повітря цілющим, максимально збагаченим киснем.
Вежі-близнюки – візитна картка столиці
Про те, що ви потрапили у країну джунглів, починаєте усвідомлювати, як тільки покидаєте трап літака. Новітній футуризм будівель столиці Малайзії Куала-Лумпур в аеропорту проявив себе у незвичному поєднанні сучасного техно-стилю із великими скляними нішами, за якими буяє тропічна зелень.
{mosimage}Візитною карткою столиці є знамениті вежі-близнюки Петронас-Тауер, які здіймаються над землею на висоту 452 метри і налічують 88 поверхів. Свого часу вони були спроектовані, як найвищі будівлі у світі. На сьогодні вежі втратили цей статус. Та все ж малайці пишаються тим, що вони найвищі із поряд стоячих.
Будувалися вежі впродовж шести років. Перед архітекторами було поставлене непросте завдання. В будівлі повинні були прослідковуватися національні мотиви, ісламська символіка, а головне, повинні були використовуватися тільки будівельні матеріали місцевого виробництва. Малайзія багата оловом. І в недалекому минулому Куала-Лумпур був невеличким поселенням рудокопів. Але для високих хмарочосів використовується не олово, а сталь, більш легка та еластична.
{mosimage}Все ж проектувальники знайшли вихід. Для зведення веж було закладено найглибший у світі фундамент – 120 метрів, а на рівні 42 поверху «близнюків» з’єднали між собою спеціальним містком. Головним матеріалом для будівництва став еластичний бетон, винайдений американськими проектувальниками. Одну вежу будували корейці, а другу – японці. Малайці, як то кажуть, керували процесом.
Такий міжнаціональний розподіл обов’язків спостерігається і в інших сферах. Самі малайці жартують, що в їхній країні чорну роботу роблять індуси, гроші заробляють – китайці, а витрачають їх – малайці. У кожному жарті є доля правди.
Статус-кво привілейованої нації
{mosimage}Ще у першій половині минулого століття Малайзія була колоніальною країною. У 1957 році вона отримала незалежність. І саме тоді був прийнятий Соціальний договір, який гостинно відкривав двері перед усіма іноземцями, але узаконював привілейований статус малайців. Отримати тут громадянство не складає проблем.
Відкрити бізнес – теж, але при одній умові: серед засновників обов’язково повинен бути малаєць, і його частка у бізнесі повинна становити не менше тридцяти відсотків. Але й попри цю умову Малайзія стала привабливою для жителів багатьох сусідніх країн. Сюди стікаються заробітчани із В’єтнаму, Індії, Сінгапуру, Камбоджи, Індонезії, Таїланду. Та найбільш комфортно себе тут почувають китайці, які здебільшого і розвивають бізнес у країні, і чисельність яких становить мало не третину населення Малайзії.
{mosimage}За короткий період часу Малайзія здійснила приголомшливий економічний злет. Традиційно вважається, що для країн, розташованих у тропічній зоні, головним джерелом доходу є туризм. У валовому доході Малайзії він, звичайно, займає вагому частку. Та все ж головним джерелом надходжень є промисловість.
Відразу по отриманні незалежності тут були створені особливо сприятливі умови для західних інвесторів. У поєднанні із дешевою робочою силою та великими вільними земельними ресурсами це дало очікувані плоди. У країні швидкими темпами стала розвиватися промисловість. І сьогодні Малайзія – лідер у виробництві систем промислового кондиціювання, електроніки і є експортером №1 пальмової олії та каучуку.
{mosimage}На дорогах країни здебільшого можна побачити автомобілі вітчизняного виробництва – «Proton» (прототип «Mitsubishi»), «Naza» (прототип «КIA»), випущеними за технологіями, взятими у франчайзинг. Розмитнення іноземних автомобілів обходиться в кругленьку суму (від 100% до 200% вартості самого авто). Виключення становлять тільки деякі корейські та японські іномарки, заводи по зборці яких знаходяться на території Малайзії. Таким чином захищаються інтереси вітчизняного виробника.
Про султанів і закони
{mosimage}Малайзія – неповторна і самобутня у всьому. І навіть у виборі форми правління – федеративна виборна конституційна монархія. Таке, звісно ж, зустрічається украй рідко. Якщо ж пояснити більш популярними термінами таке визначення, то це означає, що до складу країни входять 9 султанатів, де правлять султани і титул переходить по спадковості, та 4 федеральних території. Серед султанів кожних п’ять років обирається король. Двічі за своє життя один султан може стати королем. Але його каденції будуть розділені коронаціями інших восьми султанів, тобто не раніше, ніж через сорок років.
Для мрійниць, які сплять і бачать себе обраницями султанів, варто врахувати той факт, що при мирному співіснуванні різних релігій, основним все таки залишається іслам. І якщо вам навіть вдасться зустрітися з султаном і зачарувати його своїми достоїнствами, щоб одружитися з ним, вам доведеться прийняти іслам і при цьому змінити ім’я.
{mosimage}Малайзія – дуже привітна і гостинна країна, і будь-який іноземець тут почуває себе абсолютно комфортно. Тим більше, що і на рівні законодавства держава подбала про те, щоб виключити ті негативні явища, які притаманні деяким країнам Азії. Тут не практикується культивування вуличної «полунички» з усіма її нетрадиційними трансформаціями, що робить Малайзію особливо привабливою для сімейного туризму.
Місцевий криміналітет доволі пасивний, і максимум, що вам загрожує, це вправність пасажирів скутерів, які на ходу можуть вирвати із ваших рук сумочку. А з розповсюдженням наркотиків ведеться безкомпромісна боротьба. За таке порушення закону – смертна кара. Іноземці не є виключенням. Туристів тут радо приймають, навіть без візових заморочок. Але дотримання закону обов’язкове для всіх.
{mosimage}Мабуть, вічне літо із лагідним сонцем та яскравим і барвистим розмаїттям довкілля дійсно робить людей щасливими. І всі, і всюди вам мило посміхаються: чи при зустрічі, чи прощаючись з вами, та навіть випадково зустрівшись поглядами. Спочатку така незвичність бентежить, потім звикаєш і навіть переймаєш цю особливість. А після повернення на рідні терени, ще певний час ловиш на собі підозріливі погляди.
Калімантан – острів джунглів, коралових рифів, екзотичної природи та «мисливців за черепами»
{mosimage}Перлиною Малайзії є острів Борнео, який має ще одну романтичну назву – Калімантан. Майже всю територію острова займають два штати – Саравак і Сабах. Вони межують із маленьким, але відомим на увесь світ, найбагатшим, завдяки нафті, султанатом Брунеєм. Тож не важко здогадатися, що шельф приносить чималі статки й Сабаху й Сараваку. І саме ця частина країни є найбільш цікавою для туристів. При чому, відпочинок вам запропонують на будь-який смак.
{mosimage}Якщо вам захотілося поніжитися під лагідним, сонячним промінням на березі теплого моря, для вас – екзотично красиві, чисті пляжі, які омиваються незвично прозорою водою. Довкола узбережжя манять своєю незвіданою красою мальовничі невеликі острови, до яких,при бажанні, можна добратися моторним човном. А морське дно заворожує фантастичною феєрією коралових рифів, між якими неспішно плавають яскраві рибки. Зачаровану свідомість огортає блаженство і утверджуєшся в переконанні, що рай був саме тут.
{mosimage}Поряд з людьми на цій благодатній землі комфортно уживаються й незвичні для погляду європейця птахи та звірі. Тільки тут оселилися мавпи-пробоскіси, які навдивовижу вміють плавати і пірнати. А на терасу вашого готельного будиночка безстрашно завітають птахи-носороги, надто, якщо їх почастувати чимось їстівним. Якщо у вас від несподіваної зустрічі з дебелим вараном округляться очі, то він аж ніяк не знітиться, а тільки ліниво озирнеться. А мавпочки осміліли настільки, що можуть безцеремонно поцупити вашу сумку або мобільний телефон.
І де б ви не були, завжди довкола вас буяє пишна зелень. Подекуди вона викликає згадку про рідну домівку. Не тому, що такі дерева та кущі ростуть у вашому саду. Аж ніяк. Але в десятеро зменшені, в мініатюрі – це екзотичні вазонки в горщиках у вашому домі.
{mosimage}Все ж частіше трапляються рослини і квіти, яких досі бачити не доводилося, і настільки витончені й красиві, що не відпускають зачарований погляд. Якщо дуже пощастить, як мені, то вам вдасться побачити унікальну квітку великих розмірів – рафлезію. Вона зустрічається надзвичайно рідко. Сім місяців готується до цвітіння і тільки тиждень милує око. Поряд з нею можете загадати бажання, місцеві стверджують – обов’язково збудеться.
{mosimage}Загалом Борнео – острів для активного відпочинку. І бажання відпустити всі проблеми й думки і розслабитися на пляжі завжди боротиметься із спокусою поблукати стежками Мауглі у тропічних джунглях, до яких не торкнулася цивілізація, підглянути за життям орангутангів, покупатися в гарячих мінеральних джерелах, довкола яких вибудуваний великий комплекс із інтригуючою назвою «Загублений світ», вхопити адреналіну на підвісних містках над урвищами або ж здійснити сходження на вершину гори Кінабалу, висота якої 4100 метрів.
Цікаво відвідати й поселення племені бедаїв – «мисливців за черепами», які тільки останніх три роки тому почали впускати на свою територію сторонніх. Свою грізну репутацію вони отримали за звичай, який мав статус закону: щоб юнак був посвячений в чоловіки, він повинен був вбити ворога і принести його голову. Наразі бедаї вже не такі войовничі. Але трофейні черепи все ще зберігають і навіть використовують для ритуалів.
{mosimage}А кожну таку екскурсію туристи завершують у затишних, комфортабельних готелях, які приємно тішать привітним персоналом і сервісом високого рівня. У багатьох із них розміщені спа-центри, де профі гарантують абсолютний релакс і чудодійні оздоровлення та омолодження.
Побачити вдалося багато, та найбільше вразив Пангкор Лаут – приватний готель-острів, улюблене місце відпочинку Лучано Паваротті. 80 відсотків території острова займає заповідна незаймана зона. І тільки по узбережжі розкидані пляжі, спа-центри, готельні будиночки, вілли, – на будь-який смак, залежно від уподобань і товщини гаманця.
Та в якому куточку Малайзії ви б не зупинилися, вам обов’язково захочеться по завершенню поїздки кинути в море монетку – щоб неодмінно сюди повернутися.
Лілія ЦАЛИН
Фото автора
Автор висловлює щиру подяку за відмінну організацію поїздки туристичній агенції “Імпала-Тревел” і посольству України в Малайзії
{mosimage}
{mosimage}
{mosimage}
{mosimage}
{mosimage}
{mosimage}
{mosimage}
{mosimage}
{mosimage}
{mosimage}
{mosimage}
{mosimage}
{mosimage}
{mosimage}
{mosimage}
{mosloadposition user8}
