Музей «Верховина» — «машина часу», яка переносить у світ прадавніх історій та легенд

{mosimage}22 травня у конференц-залі меморіального комплексу «Борцям за волю України» було надзвичайно людно та гамірно. Сюди завітали працівники музею, поважні гості зі Львова, Тернополя, Дрогобича, Болехова, Бродів, Сколе, і звісно ж, зі Стрия. А зібрала їх чудова подія – 80 років краєзнавчого музею «Верховина».

Колектив музею, а це: директор Галина Верес, заступник директора Зеновія
Ханас, головний зберігач фондів Ірина Лазурко, завідувач відділом
меморіального комплексу Діана Іванчук, наукові працівники Романа Савчин
та Олена Головащенко, молодші наукові працівники — Ірина Ханик, Галина 
Горбата, Марина Ревінковська, художник Мирон Нестерчук, фотограф  Лев
Рішко, старші доглядачі музеїв — Руслана Пиць, Галина Бойчук, Надія
Цяпко та доглядачі Тетяна Шумин і Марія Медюх навіть ювілей святкували у
робочому режимі. Бо організували й провели краєзнавчу науково-практичну
конференцію на тему «Стрийщина: історія і сучасність».  
Та, перш ніж шановне наукове товариство розпочало свої виступи, Галина
Верес урочисто провела церемонію погашення конверта, присвяченого
80-річчю музею «Верховина»  Яких, спеціально до цієї дати, випустили 12
штук). Право першої печатки звісно ж мала господиня закладу. Решта
конвертів погасили вибрані гості, зокрема й автор цих рядків.  
Щоб читач зміг зорієнтуватися у рівні конференції, наведу імена, які
займають найвищі щаблі в науковому середовищі та теми доповідей лиш
кількох виступаючих:  Микола Бандрівський (м. Львів) – «Чи існувало м.
Стрий в ХІ-ХІІІ ст. ст. ( за матеріалами археологічних розкопок 1991
р.), Роман Горак (м. Львів) – «Плебанія у Фалиші», Ярослав Тарас (м.
Львів) «Матеріали до історії села Дуліби», Ольга Збожна (м. Тернопіль)
«Євген Олесницький – останній війт тернопільської «Громади», Василь
Ільницький (м. Дрогобич) «Зиновій Ліщинський – «Сайгор»  –  референт СБ
Стрийського над районного проводу ОУН»… Загалом, близько двадцяти
доповідей прозвучало на конференції. Усі ці матеріали буде
систематизовано та зібрано у спеціальне видання.
Завершила роботу конференція у стінах музею родини Бандерів (вул.
Львівська, 20), де відбулася презентація тематичних експозицій: «Степан
Бандера – вихованець Стрийського Пласту» та «Вшанування пам’яті Степана
Бандери». Влучним був вислів, який організатори вибрали до святкування
80-річчя музею: «Думаймо над уроками нашої історії, аби свідомість
очищувалася від меншовартості».  Краще й не скажеш.

Як учасник
конференції і як просто стриянка зауважу, що через музеї суспільство
висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини. Збираючи і
зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, музейники ведуть
велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу. Стрий по праву можна
назвати містом музеїв. Тут плекають і примножують славу нашого рідного
краю, тут дають дорогу молодим, талановитим художникам, влаштовуючи
персональні виставки, і не дають забувати легендарні постаті минулого.
Завдяки створеній своєрідній «машині часу», маємо змогу хоча б на деякий
час переноситись у світ прадавніх історій та легенд.
{mosimage}А все починалося ще у 1916 році. Тоді було зроблено перші організаційні
кроки місцевої інтелігенції. З ідеєю відкриття музею виступив завзятий
аматор старовини й музейництва, адвокат Єронім Калитовський. На зібранні
Товариства Українських Жінок, а, згодом, на засіданні Руського Касино
було вирішено створити у Стрию музей, а також вибрати декілька осіб, які
б займалися збіркою воєнних пам’яток. Цю справу доручили Інокентію
Захарієву та Іванні Витковицькій, проте вона не була втілена в життя.
На засідання «Взаємної Помочі Українського Вчительства» у 1931 році
новообраний діяльний та ініціативний, голова товариства Осип Сілецький, 
знову порушив питання відкриття музею у Стрию. За його покликом,
вчителі Стрийщини почали збирати стародруки, ікони, книги, картини,
народний одяг, предмети побуту.
Адвокат Роман Домбчевський зайнявся статутом музею «Верховина». Він
підготував листи до різних редакцій і видавництв, склав відгуки до
громадськості про підтримку музейної справи на Стрийщині. З посвятою і
натхненням працювали також педагоги Тадей Залеський, Омелян Цісик,
Володимир Котович, Петро Кобат, Олекса Харків, директор «Маслосоюзу»
Ольга Бачинська, громадська діячка Ірина Домбчевська, студент
Львівського університету Мечисла Бартків. Врешті, у 1932 році музей було
відкрито в одній кімнаті з приміщенням так званої « Народної торгівлі»,
на ринковій площі.
У 1939 році музей став державним і займав п’ять кімнат Будинку культури
(сьогодні вул. Дубравського). Впродовж німецької окупації музейним
скарбом  опікувались Осип Сілецький, Іван Максимчук та Роман Лисович. У
1945 році музей відновив свою роботу. У 1948 році ця культурна установа
переселилася у колишній маєток Олесницького, де знаходиться і до
сьогодні.
Директорами музею були: Михайло Левицький, Володимир Кринко, Павло
Юрченко, Вікторія Касьяненко, Володимир Грубський, Лідія Шипілова. З
1988 року музеєм керує Галина Верес. Перший облік музейних фондів,
проведений у 1948 році, був несистематичний і неякісний. У 1957 році
проходила переінвентаризація (заводилися нові інвентарні книги у кожній
групі експонатів окремо). У 1976 році розпочалась третя
звірка-переоблік. Фондова збірка музею сьогодні перевищує 29 тисяч
музейних предметів, що розподіляються у п’ятнадцяти групах.
Найчисленнішими з них є «Документи», «Фотографії», «Нумізматика»,
«Тканини». Фондова збірка поповнюється планово.
Змінювалась і назва музею. У 1939 році він отримав урядову назву
«Стрийський державний краєзнавчий музей «Верховина». У післявоєнний час
до цієї назви додалось слово «історичний». Тоді музей перетворився з
краєзнавчо-дослідницької установи в масово-освітній та ідеологічний
центр. З 1950 року на вивісці просто зазначалось «Краєзнавчий музей».
Лише у 1992 році з нагоди 60-річного ювілею розпорядженням представника
Президента по Стрийському району і м. Стрию музею було повернуто
первинна назва  «Верховина».
Сьогоднішня експозиція краєзнавчого музею (відділ природи, історії,
етнографії), була створена наприкінці 80-х років. Над її оформленням
працювали художники Ігор та Олег Завозіни та Ярослав Марусяк. Сьогодні
науковці вивчають архівні документи, збирають предмети музейного
значення, спілкуються з живими свідками героїчного минулого краю,
пізнають національно-культурні і патріотичні традиції. Музей підтримує
зв’язки з громадськими товариствами «Просвіта», «Союз українок», клубом
вишивальниць, Братством шанувальників Т.Г. Шевченка, Спілкою
політв’язнів та репресованих, Братством ОУН-УПА.
Цікавою сторінкою роботи музею є краєзнавчі конференції, які показують
багатогранність історії нашого регіону. У 1990-1992 роках музей провів,
спільно з науковим товариством ім. Т. Шевченка та Львівським
археологічним товариством ім. Пастернака, дві наукові краєзнавчі
конференції. У 1995 році, відзначаючи 120-річницю з дня народження Ольги
Бачинської, музей присвятив цій особистості тематичну наукову
конференцію. У 1998 році, спільно з Тернопільською академією народного
господарства, проведено наукову конференцію «Історія створення,
діяльності і відродження «Маслосоюзу». Наукова конференція 2004 року
була приурочена 90-річчю присяги Легіону Українських Січових Стрільців.
Музей має свої друковані видання – спецвипуски газети «Краєзнавчий
вісник» та два збірники краєзнавчих розвідок. При музеї діє бібліотека,
яка налічує понад 5 тисяч одиниць природничої, історичної, художньої
літератури, а також зберігає крайові періодичні видання, починаючи з
другої половини ХХ століття. Також музей «Верховина» має свій сайт в
Інтернеті та  збирає архів відеоматеріалів різних років. Зокрема, до
ювілею музей отримав  подарунок — підбірку новин «Стрий в об’єктиві» та
телепередачі «Про це говорять…» від колишнього колективу Телекомпанії
«Хвилі Стрия», а це записи десятирічної давності.