{mosimage}У вересні 2010 року з ініціативи Головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації розпочалася освітянська мистецька естафета «Львівщина вишивана», під час якої буде зібрано зразки вишивок 20 районів та 9 міст області, з метою дослідити їх орнамент і символіку, ознайомитися з різними техніками вишивання, властивими кожній місцевості, а також простежити історію використання вишивки в побуті.

28 грудня в Будинку працівників освіти відбулася урочиста передача рушника. Дванадцятими естафету від освітян Стрийщини прийняли колеги зі  Стрийського міського відділу освіти. 

Делегацію Стрийського району очолив керівник районного відділу освіти Василь Дума, який за давнім українським звичаєм вручив каравай начальнику Стрийського міського відділу освіти Миколі Мазуру, а майстрині з районного Будинку дитячої та юнацької творчості (директор Оксана Опришко) передали рушник. 

Василь Дума зазначив, що Стрийщині випала найбільша честь, адже цей рушник Національної Єдності  на наших теренах «затримається» найдовше, бо після Стрия естафету приймуть у Моршині. За задумом організаторів кожен район вишиває рушник, довжина якого 20 м, десять днів. Тож у благодатні дні Різдвяних свят він буде у Стрию та Моршині. Тому майстрині, не покладаючи рук, вишиватимуть з особливим піднесеним настроєм.

Микола Мазур наголосив, що вишивані вироби, зокрема рушники, — неодмінний атрибут цілого ряду обрядів та ритуалів українців. Впродовж віків кожен реґіон України виробив своєрідні прийоми художнього оздоблення тканин вишивкою. І хоч навіть поміж сусідніми селами існують місцеві варіанти, загальні тенденції та принципи вишивання є спільними для всіх українців. Відмінності ж полягають у місці розташування орнаменту, його величині, особливостях мотивів, їх розміщенні та компонуванні, барвах, колориті. Стрийські мисткині докладуть усі зусилля, щоб наша частина рушника вирізнялася оригінальністю, неповторністю та продемонструвала естетичні ідеали краси нашого міста.

{mosimage}На святі передачі рушника звучало багато віршів та пісень про рушник, вишиванку, рідну неньку Україну. Концерт підготували юні таланти Стрийського Центру творчості дітей та юнацтва, яким керує Марія Жовта.

Вишивка — один з найбільш поширених і популярних видів народного декоративно-прикладного мистецтва в Україні. Перші документальні відомості про побутування вишивки походять з мініатюр «Ізборника Святослава» (ХІ ст.) та фресок Софії Київської. Розкопки поховань з перших століть після Різдва Христового також підтверджують розповсюдженість вишиваних прикрас та елементів одежі (які частково збереглись) на території України. Такі свідчення історичних, літературних, фольклорних і речових пам’яток маємо із ХІ – ХІV століть. Як правило, більшість пам’яток подають орнаменти, барви, техніки вишивок, близькі до відповідних місцевих сучасних зразків.

Щодо типів орнаменту вишивок, територію України можна умовно розділити на три сеґменти: північ, малодоступні райони Полісся, реґіон Карпат з пануванням геометричного орнаменту; широка смуга центральної України, що схиляється до рослинного орнаменту; захід (Волинь, центральна Галичина, Бойківщина, де перехід до рослинного орнаменту уже завершився (у деяких районах він виявляється у сильно геометризованому вигляді, як от на Полтавщині, Буковині).

Сподіватимемось, що частинка рушника вишита вмілими руками наших вчителів праці, а саме Іванни Білинської з СШ №1, Галини Білощак, Ірини Коваль зі школи №10 буде найяскравішою й найоригінальнішою та вповні відображатиме колорит нашого міста.

Наталія КарпеНкова
Фото автора