Що потрібно знати про сказ!

Сказ  – особливо небезпечна гостра зооантропонозна хвороба теплокровних тварин усіх видів і людини, що харак­теризується важким ураженням цент­ральної нервової системи, незвичайною поведінкою, агресивністю, паралічами і 100% летальністю.

Небезпека поширення даного захворю­вання полягає у тому, що на сьогодні у містах і селищах склалася непроста ситуація з бро­дячими тваринами — собаками і котами, чисельність яких досягає надвисоких значень. Щорічні спалахи хвороби серед сільсь­когосподарських та домашніх тварин, диких м’я­соїд­них зумовлюють вкрай складну епізо­отологічну та епідеміологічну ситуацію.

На теперішній час у Львівській області за 2018 рік зареєстровано 33 випадки сказу. Чільне місце займають лисиці – 13 випадків (39,4% від сукупної кількості), собаки – 10 випадків (30,3%), коти – 9 випадків (27,3%). Також зареєстрований 1 випадок сказу у корови (3,0%).

Молоді тварини більш чутливі, ніж дорослі. Всі заражені тварини і людина хворіють і без винятку гинуть. Вірус сказу передається головним чином через слину при укусах або послинені (вірус міститься в слинних залозах 54-90% собак, що загинули від сказу). У зв’язку з тим, що виділення вірусу зі слиною починається за 8 – 10 діб до появи клінічних ознак хвороби, необхідно, щоб тварини, які покусали людей, упродовж 10 діб утримувались ізольовано, під наглядом ветеринарного лікаря.

При вуличному сказі епізоотичний процес забезпечується коротким циклом репродукції вірусу в організмі хворої собаки, гострим перебігом хвороби, характерною клінічною картиною, швидким передаванням збудника хвороби наступній сприйнятливій тварині (зазвичай також собаці) і загибеллю хворої собаки в короткий строк. Іноді в епізоотичний ланцюг випадково включається покусана собакою людина або свійська тварина.

Міський тип сказу в Україні еволюціонує через відсутність чіткої нормативно-правової бази щодо розведення і утримання собак і котів, адміністративної та юридичної відповідальності їх власників, особливо у приміських зонах та сільських місцевостях. Поряд з цим, проблемним є процес синантропізації лисиці, тобто наближення її популяції до населених пунктів, що сприяє контакту з безпритульними та бродячими собаками і котами. Неконт­рольоване розм­ноження цих тварин, відсутність для них системи притулків та утилізації трупів загиблих тварин ускладнюють епізоотичну ситуацію щодо сказу.

При сказі у кішок клінічні ознаки в основному такі ж, як у собак, хвороба протікає переважно у буйній формі. Часто заражена тварина намагається сховатися в тихому тем­ному місці. Хворі кішки відрізняються великою агресивністю відносно людей і собак. У них змі­нюється голос. У стадії збудження кішки праг­нуть, так само як і собаки, втекти з дому. Надалі розвивається параліч глотки і кінцівок. Смерть настає через 2-5 діб після прояву клінічних ознак. При паралітичному сказі агресивність виражена слабко.

Щоб уникнути небезпеки, дотримуйтеся правил утримання домашніх тварин:

–  охороняйте їх від укусів інших тварин;

– регулярно робіть щеплення проти сказу домашнім, сторожовим та мисливським собакам;

– виводьте собак на прогулянку в наморднику та на поводку. Сторожових собак в установах, підприємствах та організаціях слід утримувати у вольєрах чи в спеціально відведеному для цього місці;

– не заводьте собак і кішок заради забави, не викидайте їх на вулицю.

Вакцинопрофілактика – єдиний дієвий спосіб, щоб уберегти себе та своїх улюбленців від даної небезпеки. Спеціалістами Стрийської дільниці ветеринарної медицини проводиться робота з вакцинації домашніх тварин, для епізоотичного та епідемічного благополуччя як України так і країн Європейського союзу, наша дільниця забезпечена в достатній кількості вакциною від сказу, яку вам нададуть безкоштовно спеціалісти ветеринарної медицини, контактний телефон: 098-63-59-516, Михайло.

Василь ЧАБАНОВИЧ,

начальник Стрийського міського управління Головного управління

Держпродспоживслужби у Львівській області.