Що таке гіпертонічна хвороба?
Гіпертонічна хвороба — найбільш поширене в світі серцево-судинне захворювання. У нашій державі зареєстровано понад 12 мільйонів тих, хто потерпає від високого тиску, практично кожна третя людина дорослого віку сьогодні страждає на гіпертонічну хворобу різної форми. І щорічно це захворювання виявляють в одного мільйона українців. Знають про свою проблему 65% українців, 45% починають лікуватися за наполяганням лікарів, а постійно контролюють свій тиск та лікуються хоча б протягом року лише 15% пацієнтів.
Специфіка недуги полягає в тому, що вона є хронічною, має періоди
загострення і вимагає постійного прийому медикаментів. Гіпертонічна
хвороба дає серйозні ускладнення — інсульт, інфаркт міокарда, аневризми
магістральних судин серця. Сьогодні за рівнем смертності від
серцево-судинних захворювань Україна випереджає сусідні держави. Тому
головна проблема на сьогодні – донести до пацієнтів, що гіпертонія – це
діагноз, з яким можна жити десятиліття, не наражаючи себе на ризик
серцевих нападів чи інсультів, але тільки за умови безперервного
лікування під контролем лікаря.
{mosimage}На виконання соціальних ініціатив
Президента України В.Ф.Януковича, Кабінет Міністрів України почав
запроваджувати європейський підхід до ціноутворення на лікарські засоби.
Першим кроком на шляху до цього стала розробка та ухвалення постанови
уряду від 25 квітня 2012 року №340 «Про реалізацію пілотного проекту
щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для
лікування осіб з гіпертонічною хворобою», дія якого почалася 1 червня
2012 року.
Під цінове регулювання потрапляють медикаменти, які за
міжнародною непатентованою назвою діючої речовини знайомі багатьом
гіпертонікам: «Еналаприл», «Лізиноприл», «Бісопролол», «Метопролол»,
«Небіволол», «Амлодипін» та «Ніфедипін». Однак кожен з цих препаратів
має ще цілу низку назв від фірм-виробників. Загалом це препарати 247
найменувань.
Рецепти на вказані препарати мають право виписувати
сімейні лікарі,терапевти, кардіологи, але не дозволять цього робити
лікарям швидкої допомоги, хірургам, гінекологам, стоматологам та іншим
вузькопрофільним спеціалістам. Виписуватимуть на один рецепт один
препарат на рецептурних бланках, із зазначенням міжнародної
непатентованої назви і дози. Ліки виписуватимуть у тій кількості, яка
необхідна для місячного лікування.
Лікарі матимуть право виписувати
рецепти лише на ті препарати, що перелічені в постанові Кабміну. Людина
зможе прийти в аптеку з рецептом, в якому буде зазначена непатентована
назва ліків і вибрати з переліку аналогів той, який їй підійде. Але
складність полягає у тому, що не всі хворі звертаються до лікаря.
Частина громадян довіряють рекламі і займаються самолікуванням. Ще
гірше, коли вони за інертністю вживають одні і ті ж ліки протягом
тривалого періоду. Також прикро, коли людина нехтує виписаним рецептом,
адже вона може реально отримати ліки із суттєвою знижкою.
загострення і вимагає постійного прийому медикаментів. Гіпертонічна
хвороба дає серйозні ускладнення — інсульт, інфаркт міокарда, аневризми
магістральних судин серця. Сьогодні за рівнем смертності від
серцево-судинних захворювань Україна випереджає сусідні держави. Тому
головна проблема на сьогодні – донести до пацієнтів, що гіпертонія – це
діагноз, з яким можна жити десятиліття, не наражаючи себе на ризик
серцевих нападів чи інсультів, але тільки за умови безперервного
лікування під контролем лікаря.
{mosimage}На виконання соціальних ініціатив
Президента України В.Ф.Януковича, Кабінет Міністрів України почав
запроваджувати європейський підхід до ціноутворення на лікарські засоби.
Першим кроком на шляху до цього стала розробка та ухвалення постанови
уряду від 25 квітня 2012 року №340 «Про реалізацію пілотного проекту
щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для
лікування осіб з гіпертонічною хворобою», дія якого почалася 1 червня
2012 року.
Під цінове регулювання потрапляють медикаменти, які за
міжнародною непатентованою назвою діючої речовини знайомі багатьом
гіпертонікам: «Еналаприл», «Лізиноприл», «Бісопролол», «Метопролол»,
«Небіволол», «Амлодипін» та «Ніфедипін». Однак кожен з цих препаратів
має ще цілу низку назв від фірм-виробників. Загалом це препарати 247
найменувань.
Рецепти на вказані препарати мають право виписувати
сімейні лікарі,терапевти, кардіологи, але не дозволять цього робити
лікарям швидкої допомоги, хірургам, гінекологам, стоматологам та іншим
вузькопрофільним спеціалістам. Виписуватимуть на один рецепт один
препарат на рецептурних бланках, із зазначенням міжнародної
непатентованої назви і дози. Ліки виписуватимуть у тій кількості, яка
необхідна для місячного лікування.
Лікарі матимуть право виписувати
рецепти лише на ті препарати, що перелічені в постанові Кабміну. Людина
зможе прийти в аптеку з рецептом, в якому буде зазначена непатентована
назва ліків і вибрати з переліку аналогів той, який їй підійде. Але
складність полягає у тому, що не всі хворі звертаються до лікаря.
Частина громадян довіряють рекламі і займаються самолікуванням. Ще
гірше, коли вони за інертністю вживають одні і ті ж ліки протягом
тривалого періоду. Також прикро, коли людина нехтує виписаним рецептом,
адже вона може реально отримати ліки із суттєвою знижкою.
Наталія Демкович,
лікар-кардіолог Стрийсьої центральної міської поліклініки
лікар-кардіолог Стрийсьої центральної міської поліклініки