ВОГОНЬ З ВИФЛЕЄМУ
Вифлеємський Вогонь Миру — міжнародна щорічна скаутська акція до святкування Різдва Христового, котра полягає у поширенні символічного вогню, запаленого на місці народження Ісуса Христа. Цей вогонь, що горить постійно у Вифлеємі, є спомином про прихід на землю Христа — нашого спасителя — котрий є символом Любові та Миру, визволенням від гріхів. Він визволяє людей з розпачу і дає сил, сподівання та надію. В скаутському поясненні палаючий вогник символізує очікування, в період посту означає повну жертовність. Світло є символом випромінювання добра, душевного спокою, любові до людей і до світу. Рівночасно, цей промінчик – це солідарність зі всіма, хто є далеко.
Солідарність з убогими, поєднання з Христом, котрий народився в убогості. У XII столітті один учасник христових походів привіз це світло з Вифлеєму, як дар для своєї родини і близьких, як символ найбільшого Добра. Вогнем з Вифлеєму люди можуть запалити свічки вдома на Святу Вечерю. Крім того, Вогонь заносять до сиротинців, лікарень, щоб ті, котрі перебувають далеко від своїх родин, могли відчути тепло Вифлеємської зірки. Традиційно Вогонь зберігається в церкві до Йордану — до 19 січня. Потім його можна погасити.
Люди можуть брати Вогонь на кожну Святу Вечерю або гасити раз запалену від Вогню свічку — за твердженням священиків, від цього святість Вогню не втрачається. Цю прекрасну передріздвяну традицію — розповсюджувати Вифлеємський Вогонь Миру — започаткувала у 1986 році австрійська телерадіокомпанія ОRF з міста Лінц. Із самого початку акція планувалася з метою підтримки неповносправних дітей та усіх інших, хто потребує допомоги та підтримки.
І одразу ж цю благородну справу, з ініціативи Гюстава Ґрюнвальда, взяли в свої руки скаути. Щороку австрійські скаути беруть Вогонь на місці народження Ісуса Христа у Вифлеємі, а далі транспортують його літаком до Австрії. Після урочистостей у Віденському Кафедральному соборі естафета передається до сусідніх країн. Саме з рук в руки, від одного скаутського осередку до іншого, Вифлеємський Вогонь долає безліч кордонів і потрапляє до всіх, хто чекає на світло тепла, спокою та віри. Від Австрії, через Словаччину та Польщу, у середині грудня, Вогонь потрапляє і в Україну, де ним опікується найбільша скаутська організація України — Пласт.
Вперше Вогонь до України потрапив ще 1992 року, але як приватна ініціатива окремих пластунів. Офіційно відлік ведеться від 1998 року, коли Вогонь передали в Україну на митному переході. Відтоді на україно-польському митному переході Рава-Руська-Нrebenne представники керівництва Союзу Польських Харцерів (ZНР) передають Вогонь керівникам Пласту. Після того, стоячи разом у традицінному скаутському колі, пластуни та харцери співають колядки. За піснями настає черга обміну привітаннями, дарунками та спільним фотографуванням.
Вифлеємський Вогонь, котрий символізує тепло, мир, злагоду і сподівання Україною поширюють пластуни. Вогонь передають від міста до міста й заносять у церкви, державні установи, школи, сиротинці, лікарні.
Цього 2011 року стрийські пластуни доправили лампадку з Вифлемським Вогнем Миру до катедри Стрийської Єпархії УГКЦ храму Успіння Пресвятої Богородиці в неділю, 25 грудня. Символічний вогонь миру і християнської любові в урочистій обстановці було передано до рук Преосвященного Владики Тараса (Сеньківа) – Апостольського адміністратора Стрийської Єпархії УГКЦ, який в цей день очолив подячний молебень за прожитий 2011 рік. В молебні взяли участь представники всіх громад Стрийського району на чолі з місцевими парохами та сільськими головами за участю очільників Стрийської районної ради та райдержадміністрації. У другій частині велелюдного зібрання вірних усієї Стрийщини (після акафісту) було вишукане виконання духовних творів кращими хоровими колективами району, які об’єднані у спілці «Камертон», очолюваної знаним на Стрийщині і за її межами диригентом Степаном Целюхом. Саме в цей момент, коли велично звучав духовний спів, пластова молодь і внесла лампадку з Вифлеємським Вогнем Миру. Символічним є те, що лампадка, від якої було запалено свічу, залишену в Успенській церкві м.Стрия, перед тим вже встигла побувати у Вільнюсі, Талліні, Ризі та Мінську.
Дмитро КУЗЬМІН,
член Стрийського Пласту «Станиця Стрий»
