ЗУСТРІЧ ПОКОЛІНЬ ФК «КАРПАТИ» (ЛЬВІВ)
Нещодавно на Львівському стадіоні «Україна» відбувся історичний феєричний, незабутній, товариський суперматч за участю видатних футболістів минулого та сучасного складу львівських «Карпат», які у такий спосіб відзначили двадцяту річницю завоювання бронзових медалей чемпіонату України сезону 1997/1998 рр. Це футбольне шоу відбулося за фінансової підтримки ФК «Карпати» (Львів) та компанії «Трайдинг Консалтинг».
На газон львівського стадіону «України» вийшли «зірки» ФК «Карпат», які у свій час творили славу відомого галицького футбольного клубу Незалежної України. А протистояли вони збірній львівських «Карпат», які у недалеко минулому захищали кольори львів’ян у чемпіонатах, Кубках України та у єврокубках. Дуже відрадно що у складі обох команд виступали вихованці стрийського футболу: майстер спорту України Анатолій Петрик (перші тренери – П. Довбуш, О. Кухар), майстер спорту України Тарас Петрівський (перший тренер – В. Бігун, В. Воробець), Борис Платонов (перший тренер – Ю. Смердов). Крім того мс України Андрій Тлумак є уродженцем Стрия, а мс України Богдан Стронціцький, Любомир Вовчук, Роман Толочко, Ігор Маковей, Сергій Танасюк, Андрій Сапуга, Андрій Покладок, Володимир Вільчинський, Володимир Уштан, Володимир Різник, Василь Швед у свій час виступали за ФК «Скала» та «Газовик-Скала» (обидва – Стрий).
ФК «Карпати-1998» – ФК «Карпати-збірна» 3:4 (1:3).
Суддя в полі – Андрій Шандор, бокові судді – Едуард Валенко, Андрій Валенко (усі – Львів).
«КАРПАТИ-1998»: Богдан Стронціцький, Юрій Беньо, Любомир Вовчук, Анатолій Петрик, Євген Назаров, Олександр Чижевський, Роман Толочко, Андрій Полунін, Роман Зуб, Ігор Маковей, Сергій Танасюк, Володимир Шаран, Андрій Сапуга, Сергій Мізін, Андрій Покладок, Володимир Колесник. Головний тренер – Мирон Маркевич.
«КАРПАТИ-ЗБІРНА»: Андрій Тлумак, Володимир Вільчинський, Володимир Уштан, Володимир Різник, Василь Леськів, Роман Лаба, Василь Швед, Тарас Петрівський, Артем Федецький, Франсіско Ді Франко, Олег Голодюк, Олександр Гринишин, Борис Платонов, Степан Висоцький, Андрій Котельник, Анатолій Саулевич. Головний тренер – Степан Юрчишин.
Голи забивали: Вадим Колесник, Андрій Полунін, Ігор Маковей – у «Карпати-1998»; Василь Швед, Артем Федецький-2 та Тарас Петрівський.
Бронзових призерів чемпіонату України 1998 року серед команд вищої ліги представляли: Юрій Беньо, Богдан Стронціцький, Олександр Чижевський, Роман Толочко, Сергій Мізін, Володимир Єзерський, Володимир Шаран, Анатолій Петрик, Любомир Вовчук та інші.
16 червня 1998 року – один з найщасливіших днів для футбольного Львова. Саме тоді свисток Сергія Татуляна зафіксував видатне досягнення – команда Мирона Маркевича зіграла внічию з «Дніпром» і завоювала бронзові медалі чемпіонату України. За два десятки років, що минули, змінилося ціле покоління карпатівців, однак встигла запровадитися традиція – ветерани «зелено-білих» з’їжджаються до Львова з усіх усюд для того, щоб провести символічний матч поколінь. Так, Євген Назаров приїхав з Харкова, Сергій Мізін з Києва, Володимир Шаран з Олександрії, Андрій Полунін з Дніпра. Кожен з них їхав до міста своєї молодості за емоціями. Так само і вболівальники, які розмістилися на трибунах «України», йшли на стадіон для того, щоб вкотре побачити наживо гру своїх кумирів.
У складі збірної «Карпат» знайшлося місце для представників різних епох. Василь Леськів, Володимир Різник та Роман Лаба були відображенням початку 90-х, Василь Швед, Володимир Вільчинський та Володимир Уштан писали історію клубу на зламі тисячоліть, Тарас Петрівський та Андрій Тлумак представляли наступне десятиліття, а тріо Федецький-Голодюк-Ді Франко стали символами сьогодення.
Головний арбітр матчу Андрій Шандор призначив два пенальті у ворота «збірників», але Андрій Тлумак двічі парирував удари з «позначок» у виконанні Романа Толочка та Володимира Шарана.
Відкрив рахунок у зустрічі Вадим Колесник, який скористався помилкою захисту «збірників». Відповідь не забарилася і вже Василь Швед отримав порцію оплесків на свою адресу. Далі був зірковий час Артема Федецького, який оформив дубль. Особливо красивим видався другий гол капітана «левів» – ефектний удар зі штрафного зірвав на трибунах овації. Згодом у центрі уваги опинився Андрій Тлумак. Спочатку голкіпер збив у штрафному майданчику Ігоря Маковея, а потім впорався з ударом з 11- метрової позначки від Романа Толочка. І все ж через кілька хвилин Андрій Тлумак був безсилим – Андрій Полунін, автор останнього голу «Карпат» у бронзовому сезоні, скоротив відставання у рахунку.
До завершення зустрічі команди обмінялися забитими голами. За «збірників» відзначився Тарас Петрівський, а за «Карпати-98» забив Маковей. Тут знову варто відзначити Андрія Тлумака, парирував удари з пенальті від Володимира Шарана, проте не встиг зреагувати на добивання Ігоря Маковея. Наприкінці зустрічі відбувся символічний епізод – замість Богдана Стронціцького місце у воротах зайняв його син Мар’ян. І варто сказати, що хлопець чудово вступив у гру, потягнувши непростий удар головою впритул.
За всім дійством з тренерських лав спостерігали корифеї львівського футболу. Як і 20 років тому за штурвалом «зелено-білих» були Мирон Маркевич, Юрій Дячук-Ставицький та Володимир Журавчак. На сусідній лавці розташувалися Степан Юрчишин, Володимир Безуб’як, Ростислав Поточняк, Василь Гунько, Богдан Грещак, Геннадій Лихачов та Борис Рассихін.
Кожен з тих, хто цього вечора завітав на «Україну» пережив незабутні емоції. Для когось «Карпати» стали улюбленими після того шаленого голу Юрія Беня у ворота «Динамо». Для декого цей клуб став дорогим завдяки сейвам Стронціцького. Хтось назавжди закохався у зелено-білі кольори після голів Андрія Покладка. Для когось ілюстрацією львівського духу був корінний киянин із карпатівським серцем Сергій Мізін. Хтось виховувався на підкатах Романа Зуба. У кожного своя історія знайомства з «левами». Однак усіх єднає спільне – любов до «Карпат», незалежно від віку чи місце знаходження.
Михайло ОЛІЙНИК.
