Зустріч з українським адміралом
{mosimage} Минулого тижня відбулася зустріч нашого видатного земляка, адмірала Ігоря Тенюха із активом Стрийської районної організації ВО «Батьківщина». Познайомитися із непересічною особистістю виявила чимала кількість партійців. Актова зала районного Будинку культури була майже повністю заповнена жителями навколишніх сіл. Це й не дивно, адже життєвий шлях українського адмірала, головнокомандувача Військово-Морськими Силами України 2006-2010 років, його професійні досягнення та особисті якості викликають велику повагу та захоплення у краян.
Ігор Йосипович розповів присутнім у залі про те, як свою юначу мрію стати моряком наполегливо втілював у життя. Ще в школі майбутній флотоводець визначився із своїм призначенням у житті. Доленосним початком стали заняття у дитячому гуртку, де хлопчаки натхненно майстрували моделі кораблів. Тільник став улюбленою частиною одягу юного мрійника. А після завершення шкільного навчання, Ігор Тенюх сам попросився служити в армії на флоті. Це був неординарний вчинок. Адже в ті часи строкова служба в армії тривала два роки. І тільки на флоті цей термін збільшувався до трьох років. Тому більшість призовників намагалися уникнути військово-морської служби.
{mosimage} Відразу після демобілізації Ігор Тенюх вступив до Ленінградського вищого військово-морського училища – головної кузні кадрових морських офіцерів тодішнього Радянського Союзу. Після закінчення училища молодий офіцер розпочав службу на кораблях Чорноморського флоту. Поступово пройшов всі сходинки військової кар’єри. А тому, дослужившись до найвищих рангів, міг вільно й компетентно спілкуватися з підлеглими моряками, які з симпатією і повагою сприймали всі настанови всезнаючого палубного командира.
Все ж більшою, ніж любов до кораблів і моря, у серці Ігоря Тенюха завжди жила любов до України. Стрийщина завжди вирізнялася особливим духом патріотизму та національної гордості. Вихований у стрийській родині у найкращих українських традиціях, Ігор Йосипович завжди і за будь-яких обставин залишався вірним своєму народові. «Україна понад усе!» – стало гаслом всього його життя. І в буремні Помаранчеві дні він не став вичікувати, чим закінчаться революційні події, а поїхав до Києва, на Майдан. Стояв пліч-о-пліч з Юлією Тимошенко та Віктором Ющенко, навіть не замислюючись над тим, яка загроза нависла над ним як військовим командиром. Його хвилювало тільки майбутнє країни, якій заприсягнувся служити вірно.
{mosimage} Не став шукати головнокомандувач Військово-Морськими Силами України компромісів із совістю і вигідних домовленостей із владою у 2010-у, коли президентом країни став Янукович. Залишаючись вірним своїм принципам, він відкрито заявив, що не хоче служити цій владі, і подав у відставку.
Історія життєвого шляху Ігоря Тенюха, його досягнення та вірність національній ідеї знайшла своє відображення у відеофільмі «Адмірал», який отримали у подарунок активісти «Батьківщини». Офіційна зустріч закінчилася та багато-хто підходив до знаменитого земляка, щоб взяти автограф чи висловити йому своє захоплення. Адже саме такі видатні постаті й роблять нашу націю особливою, духовною і незламною в своєму патріотизмі.
{mosimage} Відразу після демобілізації Ігор Тенюх вступив до Ленінградського вищого військово-морського училища – головної кузні кадрових морських офіцерів тодішнього Радянського Союзу. Після закінчення училища молодий офіцер розпочав службу на кораблях Чорноморського флоту. Поступово пройшов всі сходинки військової кар’єри. А тому, дослужившись до найвищих рангів, міг вільно й компетентно спілкуватися з підлеглими моряками, які з симпатією і повагою сприймали всі настанови всезнаючого палубного командира.
Все ж більшою, ніж любов до кораблів і моря, у серці Ігоря Тенюха завжди жила любов до України. Стрийщина завжди вирізнялася особливим духом патріотизму та національної гордості. Вихований у стрийській родині у найкращих українських традиціях, Ігор Йосипович завжди і за будь-яких обставин залишався вірним своєму народові. «Україна понад усе!» – стало гаслом всього його життя. І в буремні Помаранчеві дні він не став вичікувати, чим закінчаться революційні події, а поїхав до Києва, на Майдан. Стояв пліч-о-пліч з Юлією Тимошенко та Віктором Ющенко, навіть не замислюючись над тим, яка загроза нависла над ним як військовим командиром. Його хвилювало тільки майбутнє країни, якій заприсягнувся служити вірно.
{mosimage} Не став шукати головнокомандувач Військово-Морськими Силами України компромісів із совістю і вигідних домовленостей із владою у 2010-у, коли президентом країни став Янукович. Залишаючись вірним своїм принципам, він відкрито заявив, що не хоче служити цій владі, і подав у відставку.
Історія життєвого шляху Ігоря Тенюха, його досягнення та вірність національній ідеї знайшла своє відображення у відеофільмі «Адмірал», який отримали у подарунок активісти «Батьківщини». Офіційна зустріч закінчилася та багато-хто підходив до знаменитого земляка, щоб взяти автограф чи висловити йому своє захоплення. Адже саме такі видатні постаті й роблять нашу націю особливою, духовною і незламною в своєму патріотизмі.
Лілія ЦАЛИН. Фото автора
